Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Плавальний міхур (vesica natatoria) — непарний або парний орган риб; розвивається як виріст передньої частини кишківника. Виконує гідростатичні, у деяких риб — дихальні і звуковидавальні функції, а також роль резонатора і перетворювача звукових хвиль. У деяких риб плавальний міхур зв'язаний з кишківником, в інших — цілком ізольований і регулювання змісту газів у ньому здійснюється за допомогою так званого овалу, або червоного тіла (густе сплетення кровоносних судин на внутрішній стінці). В деяких риб він з'єднаний із внутрішнім вухом сліпими виростами, в інших — за допомогою апарату Вебера. Плавальний міхур заповнений газами, співвідношення яких може мінятися (газовий склад відмінний від складу атмосферного повітря). Відсутній у багатьох кісткових риб, що ведуть придонний спосіб життя, і в добре плаваючих риб, що роблять швидкі переміщення по вертикалі.

[ред.] Джерела

• Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1986.—831 с., ил., 29 л. ил.

Це незавершена стаття з іхтіології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.