Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Для кожної країни існували певні причини для розв'язання Першої Світової Війни. Безпосереднім приводом для війни стало вбивство 28 червня 1914 року в Сараєві австрійського ерцгерцога Франца Фердинанда сербським студентом Гаврилою Принципом.

Зміст 1 Великобританія 2 Франція 3 Російська імперія 4 Сербія 5 Німеччина 6 Австро-Угорщина

[ред.] Великобританія

• Не могла пробачити Німеччини підтримку бурів в англо-бурській війні 1899—1902 рр.

• Не мала намір відчужено спостерігати за проникненням Німеччини в райони, які вважала «своїми»: Східну і Південно-західну Африку.

• Вела проти Німеччини неоголошену економічну і торгову війну.

• Вела активні військово-морські приготування на випадок агресивних дій з боку Німеччини.

• Через потенційну німецьку загрозу відмовилася від традиційної для країни політики «блискучої ізоляції» і перейшла до політики утворення антинімецького блоку держав.

[ред.] Франція

• Прагнула узяти реванш за поразку, нанесену їй Німеччиною у франко-пруській війні 1870 року.

• Мала намір повернути Ельзас і Лотарінгию, відокремлені від Франції в 1871 році.

• Зазнавала збитки на своїх традиційних ринках збуту в конкуренції з німецькими товарами.

• Побоювалася нової німецької агресії.

• За всяку ціну прагнула зберегти свої колонії, зокрема Північну Африку.

[ред.] Російська імперія

• Претендувала на вільний прохід свого флоту в Середземному морі, наполягала на ослабленні або перегляді в свою користь режиму контроль над протокою Дарданелли.

• Розцінювала будівництво залізниці Берлін-Багдад (1898 рік) як недружній з боку Німеччини акт. При цьому, посилаючись на те, що це робить зазіхає на її права в Азії за російський-британським договором 1907 року об розподіл сфер впливу в цьому регіоні.

• Протидіяла австрійському і німецькому проникненню на Балкани.

• Наполягала на винятковому праві протекторату над всіма слов'янськими народами; підтримувала на Балканах антіавстрійські і антітурецкі *настроєних сербів і болгар.

[ред.] Сербія

• Новоутворена держава (повна незалежність з 1878 року) прагнула затвердитися на Балканах як лідер слов'янських народів півострова.

• Планувала утворити Югославію, включивши в неї всіх слов'ян, що проживають на півдні Австро-Угорської імперії.

• Неофіційно підтримувала націоналістичні організації, що боролися проти Австро-Угорщини і Туреччини.

[ред.] Німеччина

• Як нова динамічна імперія прагнула до військового, економічного і політичного лідерства на континенті.

• Включившись в боротьбу за колонії тільки після 1871 року, претендувала на рівні права в колоніальних володіннях Англії, Франції, Бельгії, Нідерландів і Португалії. Виявляла особливу активність в отриманні ринків.

• Кваліфікувала Антанту як угоду, що мала на меті підірвати могутність Німеччини.

[ред.] Австро-Угорщина

• Будучи багатонаціональною імперією, унаслідок міжнаціонального протистояння країна була постійним вогнищем нестабільності в Європі.

• Прагнула утримати захоплені нею в 1908 році Боснію і Герцеговину.

• Протидіяла Росії, що узяла на себе роль захисника всіх слов'ян на Балканах, і Сербії, що претендувала на роль об'єднувального центру південних слов'ян імперії.

Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Ця стаття або абзац не містить джерел (літератури, веб-посилань тощо) Допоможіть Вікіпедії поповнити їх.