Провінція Хіґо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Провінція Хіґо (виділена червоним)

Провінція Хіґо (яп. 肥後国 — хіґо но куні, "країна Хіґо") — історична провінція Японії у регіоні Кюсю на заході острова Кюсю. Відповідає території сучасної префектури Кумамото.

Віддавна Хіґо була складовою Хі но куні (火国, "країна вогню", згодом переіменована на 肥国), прото-державного утворення аборигенних племен кумасо, яке після завоювання яматосцями було поділено у 7 столітті на дві адміністративні одиниці — Хіґо (肥後, "заднє Хі") і Хідзен (肥前, "переднє Хі"). Урядовий центр провінції Хіґо знаходився у сучасному місті Кумамото.

До 14 століття провінція Хіґо була розділена між родами Асо, Сора і Кікуті. Після утвердження сьоґунату Муроматі рід Кікуті спромігся утримати владу на півдні провінції. Роди Асо і Сора контролювали північні землі Хіґо, однак через виснажливі війни були поглинуті родиною Отомо, володарями сусідньої провінції Бунґо у 16 столітті.

Після об'єднання Японії у 1590 році під проводом Тойотомі Хідейосі, провінція Хіґо була поділена між його васалами — християнином Конісі Юкінаґою та фанатичним буддистом Като Кіомаса. Перший доклав зусиль до розвитку торгівлі і поширення християнства, а другий займався винятково військовими справами, переважно будівництвом замків.

У період Едо (1603-1867) провінція Хіґо була поділена на декілька хан, найбільший з яких належав родині Хосокава.

У результаті адміністративної реформи 1871 року провінція Хіґо була перетворена на префектуру Кумамото.