Срібник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Срібник (Срібляник) - наукова назва перших срібних монет, які карбувалися у Київській державі наприкін. 10 - на початку 11 ст.

У процесі виробництва С. використовувалося срібло арабських монет. Карбування власних монет було викликане, з одного боку, браком срібних монет, що пояснюється скороченням обсягів надходження арабських дирхемів, з іншого - намаганням київських князів зміцнити міжнародний авторитет Київської Русі шляхом карбування власної монети. С. карбували в Києві за князів Володимира Святославича (980-1015), Святополка Володимировича (1015-1016, 1018-1019) та Ярослава Мудрого (під час правління у Новгороді до 1015 та в Києві - 1019-1054). Окрему групу становлять монети тмутороканського князя Олега-Михайла, які випускалися бл. 1070. За зовнішнім оформленням С. поділяються на декілька типів. С. перших випусків переважно повторювали тип візантійських монет (лицевий бік -зображення князя, зворотний - Ісуса Христа). В 11 ст. зображення Ісуса Христа було замінено тризубом - великим родовим гербом династії Рюриковичів, який був також гербом Київської Русі. Навколо портретного зображення князя вміщувалась легенда "Володимир (або Святополк) на столі (престолі) -а це його срібло (золото)". Зовнішній вигляд С. Ярослава Мудрого відрізняються від монет, які карбували Володимир та Святополк. На С. Ярослава Мудрого на одному боці замість Христа було вміщено зображення св.Георгія (Юрія), на зворотному - родовий знак роду Рюриковичів і напис "Ярославлє сребро" без слів "на столі" (ймовірно, їх випускали у період князювання Ярослава у Новгороді). До ін. типу належать тмутороканські монети, на одному боці яких вміщено зображення архангела Михаїла, на зворотному - напис: "Господи, допоможи Михайлові". Під час карбування С. кружки монет не вирізалися із пластин (як для візантійських та арабських монет), а були литими. С., які поступалися за кількістю та якістю металу перед арабськими монетами, не відігравали помітної ролі у грошовому обігу Київської Русі.