Стереоскопічний ефект

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Стереоскопічний ефект (рос. эффект стереоскопический, англ. effect stereoscopic нім. Stereoeffekt m) – здатність ока людини відчувати глибину сприйманого зором простору, тобто оцінювати відстані до предметів, що спостерігаються.

Стереоскопічний ефект виникає в процесі зору двома очима внаслідок розбіжності центрів перспективи цих зображень.

Для тренованого спостерігача гострота неозброєного стереоскопічного зору складає в середньому 10", тобто в 6 разів перевищує граничний кут дозволу оком (60"), що забезпечує радіус стереоскопічного зору 1,3 км. Для розширення цієї межі застосовують бінокулярні зорові труби, що мають значно більшу відстань (базу) між зіницями входу і здатні підсилювати стереоскопічний ефект неозброєним оком.

[ред.] Література

Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3