Стриманість
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Стриманість, Утримання (гр.: егкратеіа) - моральна якість та чеснота, вважається невідступним та свідомим пануванням розуму над пристрастями й іншими недобрими поривами. Стриманість ламає жадобу, ласкавість перемагає несправедливий чи й справедливий гнів, але тільки задля честі, і, нарешті, скромність, гасить жадобу неналежних і несправедливих почестей і породжує приємну соромливість. (Ціцерон, Про підбір матеріалу, II, 164).
Всяка стриманість — то зусилля духа, перемога духа над плоттю.
Стриманість стримує потяг до задоволень і забезпечує рівновагу у використанні створених благ. Вона забезпечує панування волі над інстинктами і втримує прагнення у межах чесності.
В основі етичних норм давньогрецької етики, лежав один важливий принцип. Він був чітко виражений уже поетом Гесіодом: «міру в усьому дотримуй!». Тому зло розумілося як безмірність, а благо – як стриманість.
Стриманість у їжі не є винятково християнською практикою, вонаіснує і в інших релігіях, а також широковикористовується у медицині. Але християнський зміст особливий.
[ред.] Протилежність стриманості
- Стриманість протистоїть нестриманісті.
[ред.] Цитати про стриманість
- Якщо ти бог, то ти повинен дарувати смертним добродійства, не віднімаючи в них їхнього добра, а якщо ти людина, то пам’ятай, що ти завжди залишишся нею (Курцій, кн. 7 [VIII, 26]).
- Поміркованість і стриманість — прекрасні риси при високому становищі (Курцій, кн. 6 [VI, 1]).
- Поміркованість щасливих людей іде від спокою, яким їх сповнює ласкава фортуна. Франсуа де Ларошфуко: Роздуми або Висловлювання і моральні максими
- Стриманість - це боязнь заздрості та зневаги, якої зазнають усі, хто сп'янів від свого щастя; це пихате вихваляння силою розуму; і, нарешті, стриманість людей, які досягли великого успіху, - це бажання здаватися вищими від своєї долі. Франсуа де Ларошфуко: Роздуми або Висловлювання і моральні максими
- Першими дверима, що вводять нас у мислений Єрусалим, роблять уважним наш ум, є безмовність, хоча ум ще не заглибився у мовчання; другими — поміркованість у їжі, питті та сні; третіми — постійна пам`ять і роздуми про смерть, які очищають ум і тіло. (Гл. 6) - ВИСЛОВИ СВЯТОГО ФІЛОТЕЯ СИНАЙСЬКОГО
- Ця чеснота має вимірювати (miarkowac) зворушення пожадливості тіла, звідси походить її назва в польській мові – “umiarkowanie” – поміркованість. - Кароль Войтила
- Справжній піст – це віддалення від себе злого і стриманість у всьому. Він включає в себе дві невід’ємні складові частини: піст духовний і піст тілесний. - Священик Олександр СЕНІВ