Струве Василь Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Василь Якович Струве (рос. Струве, Василий Яковлевич, нім. Friedrich Georg Wilhelm Struve, 15 квітня 1793 - 23 листопада 1864) - російський астроном, один з основоположників зоряної астрономії, член Петербурзької академії наук (з 1832 р.).

Він народився в місті Альтона (Німеччина) у родині директора місцевої гімназії, одержав філологічну освіту в Дерптском (нині Тарутском, Естонія) університеті, але покликання знайшов у природознавстві. В 1818-1839 р. Струве - директор Дерптской університетської обсерваторії; починаючи з 1833 р. найактивніший учасник спорудження Пулковської обсерваторії, відкритої 19 серпня 1839 р. Струве став першим директором цієї обсерваторії. Завдяки його зусиллям ця обсерваторія була обладнана зробленими інструментами (у тому числі в той час самим більшим у світі рефрактором з 38-см об'єктивом). При особистій участі Струве був проведений градусний вимір дуги меридіана на величезному просторі від узбережжя Льодовитого океану до устя Дунаю. У результаті були отримані коштовні матеріали для визначення форми й розмірів Землі.

Під керівництвом В. Я. Струве була визначена система астрономічних постійних, що одержала у свій час всесвітнє визнання й використалося в плин 50 років. За допомогою побудованого за його ідеєю пассажного інструмента Струве визначив постійну аберації світла.

В області зоряної астрономії Струве відкрив реальне згущення зірок до центральних частин Галактики й обґрунтував висновок про існування й величину міжзоряного поглинання світла. Багато часу приділяв Струве вивченню подвійних зірок. Складені ним два каталоги подвійних зірок були опубліковані в 1827 й 1852 р. Струве належить перший (1837) успішний вимір відстані до зорі ([[|Вега|Веги]] в сузір'ї Ліри).

В. Я. Струве було почесним членом багатьох іноземних академій і суспільств.

[ред.] Джерело