Супін
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Супін (також досягальний спосіб), вживана в староукраїнській мові невідмінна дієслівна форма при дієсловах руху на означення мети дії, утворювана суфіксом -тъ від основи інфінітива, з доповненням (об'єктом) не в знахідному, а в родовому відмінку (поиде възятъ города «пішов здобути город»). Зникаючи, супін ще від 11 століття став змішуватися з інфінітивом і сприяв факультативній зміні суфікса інфінітива -ти на -ть (поетичне й говіркове писать «писати») та до впровадження форми родового відмінка в знахідний (пішов пасти коней з ранішого пошелъ пастъ конии).
