Сфаґнум
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сфаґнум — рід сфаґновых, або торф'них (білих), мохів (Sphagnidae), який включає 320 видів.
Зміст |
[ред.] Загальна характеристика
Сфаґнові мохи відрізняються блідим забарвленням, мають довге прямостояче стебло з пучками вкритих листками бічних гілок, які на верхівці стебла утворюють розетку. Листки, маючи одну верству, бувають двох родів: живі — вузькі, дрібні, мають хлорофіл, великі мертві (водоносні) мають пори, через які вбирають і проводять воду, тому вони дуже гігроскопічні.
[ред.] Місця зростання
Сфаґнові мохи ростуть великими масивами, покриваючи поверхню ґрунту на торфяних болотах, у заболочених лісах і на вогких луках.
[ред.] Застосування
Зі сфаґнума утворюється високоякісний торф, який використовують як підстилку для худоби, на паливо і для виготовлення теплоізоляційних плит.
Сфаґнум містить клітчатку, білкові речовини, мінеральні солі і фенолоподібну речовину сфаґнол, яка має ранозагоюючу властивість, і використовується в медицині у якості гігроскопічного і перев'язочного матеріалу (замість вати). Як перев 'язочний матеріал сфаґнум був відомий ще у XI сторіччі, але наукову оцінку отримав лише нещодавно в зв'язку з виявленням його бактерицидних властивостей. Вбираюча властивість сфаґнуму, пов'язана з особливою будовою його листя, майже в 4 рази вище за гігроскопічніять вати: сухий мох вбирає на 1 частину моху біля 20 частин води. В екстренних випадках його використовують навіть без стерилізації.
 |
Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
[ред.] Література
| Сфаґнум | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
|
|
|
|
|
