Тельхіни
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ТЕЛЬХІ́НИ (гр. Telchinai) — божества морських глибин, шановані на Родосі як супутники Посейдона. Давньогрецький лірик Стесіхор називав т. кер і ті приголомшливі удари, що затемнюють свідомість. За Діодором, т. були дітьми моря й вихователями Посейдона, якого віддала їм під опіку Рея. Їх вважали винахідниками різних мистецтв та виробів (зокрема мистецтва виготовлення статуй богів), а також чарівниками, які могли змінювати погоду або приймати різні образи. Одному з т. — Міласові (гр. mylos — млин) — приписують винахід млина. Своїми знаннями й мистецтвом т. ні з ким не ділилися. За одним із переказів, Посейдон закохався в сестру т. Галію, що народила йому шістьох диких синів та дочку Роду, ім’ям якої названо острів. Як лихі й заздрісні демони т. нібито зросили поля острова водою річки Стікс, що завдало великої шкоди рослинам і тваринам. Коли Аполлон надумав заволодіти Родосом і визволити його з-під влади т., він затопив острів, а т. розсіяв по різних краях (Кіпр, Кріт, Лікія). Вірування в цих підводних демонівчарівників збереглося аж до візантійської епохи.
