Посейдон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

ПОСЕЙДО́Н (гр. Ποσειδῶν, Poseidon) — племінний бог іонійців, згодом усієї Греції, син Кроноса й Реї, брат Зевса, Аїда, Гери, Деметри й Гестії, чоловік Амфітріти. П. шанували також як бога землі, води, конярства, будівництва; пізніше він (як Нептун у римлян) став головним богом моря й мореплавства. Уважався батьком багатьох морських чудовиськ і кількох героїв — Тритона, Аміка, Антея, Скірона, Ота й Ефіальта, кіклопа Поліфема й ін. П. жив у палаці в морських глибинах; здіймав або гамував на морі бурю, викликав землетрус тощо. Рибальською острогою підіймав кораблі, що осіли на мілині або між скелями, а тим, хто зазнав корабельної аварії, посилав швидкі течії, які несли їх до безпечних берегів. Його владі підлягали острови, узбережжя й гавані, де йому споруджували храми, вівтарі, статуї та приносили в жертву білого коня, дельфіна або соснові гілки. П. часто бував серед інших богів на Олімп і. З численних міфів про бога морів найважливіші такі: 1) П. разом з Аполлоном побудував мури Трої; коли скупий цар Лаомедонт не дав обіцяної винагороди за роботу, Аполлон наслав на місто чуму, а П. — морське страховисько;

2) П. і Афіна змагалися за право панування над Афінами, і боги (за іншою версією, Кекроп ) вирішили суперечку на користь богині. Ображений П. затопив околиці Афін;

3) П. переслідував Одіссея за те, що він осліпив кіклопа Поліфема; 4) П. мав любовні зв’язки з Деметрою і з горгоною Медузою, яка народила від нього чародійного коня Пегаса. Весь грецький світ поклонявся П. У портових містах, у селищах, які жили з морської торгівлі, на островах і мисах, у прибережних горах присвячені П. жертовники й статуї ставилися так, щоб моряки могли бачити їх під час битв і небезпек. На честь П. влаштовували Істмійські ігри, де основними були змагання на колісницях. Він згадується в написах 2 тис. до н. е. Хоч П. виступає як божество, підлегле Зевсові, проте в своїй стихії він незалежний. Разом з Герою й Афіною він повстав проти Зевса, але зазнав поразки. Зображували П. подібним до Зевса кремезним чоловіком з рибальською острогою — тризубом у руці. Волосся й борода в нього наче завжди мокрі й повні черепашок. Іноді їде на колісниці, запряженій гіпокампами — двоногими морськими кіньми. Образ П. (Нептуна) зустрічаємо на мозаїках, в античній та пізнішій європейській скульптурі (Л. Берніні, Б. Челліні й ін.).