Тибетський автономний район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Тибетський автономний район, район на південно-заході Китаю; площа 1221600 кв. км; столиця Лхаса; особливості: плато, оточене з півдня і південного-заходу Гімалаями, з півночі горами Кунь-лунь, перетинається з півночі на південь декількома гірськими хребтами; середній рівень над рівнем моря 4-4,5 тис. м; в Тибеті знаходяться витоки рік Брахмапутра, Інд і Сутлей; є багато озер, частина з яких - солоні. Основною домашньою твариною є як. Тибет - автономний район Китаю з власним Народним урядом і Народним конгресом. Контролюючою силою залишається Комуністична партія Китаю, представлена Першим секретарем Ву Цзінхуа з 1985. Вважається, що район знаходиться під колоніальним правлінням; виробляється: вовна, сіль, мускат, трави, хутро, продукти тваринництва, хімікати, сільськогосподарські машини; добувається: золото, пірит, лазурит, ртуть; населення: 2 млн. тибетців і 73 тис. китайців хань (1988); релігія: ламаїзм (Махаяна - форма буддизму); історія: Тибет був незалежною державою з 5 століття. Під номінальне правління Китаю перейшов близько 1700. Незалежність була отримана після революції 1912. Китай відновив своє правління в 1951, коли історичний правитель і релігійний лідер Далай-лама був вигнаний з країни, а монахи, що складають 25% населення, зі своїх монастирів. Між 1951-59 китайська Народна армія контролювала Тибет, хоча Далай-лама повернувся як номінальний духовний лідер і тимчасовий глава держави. В 1959 тибетське повстання почалося в прилягаючих до Лхаса районах, його підтримав Тибетський місцевий уряд. Повстання було подавлено армією, Далай-лама і 9 тис. чоловік виїхали в Індію. Китайці розпустили місцевий уряд, заборонили ведення спільного господарства, стали придушувати ламаїзм. У 1965 Тибет став автономним районом Китаю, однак продовжуються виступи проти китайського правління, економіка занепадає.