Тип (таксономічна категорія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Тип (phylum) – одна з основних таксономічних категорій, що посідає в царстві тварин найвище місце. Типи поєднують близькі класи та часто діляться на підтипи. Всі організми, що відносяться до одного типу характеризуються єдиним планом будови.

Термін „тип” було запропоновано 1825 року А.Бленвілем, який назвав так 4 „гілки” (phyla) тварин: хребетні, м’якотілі, членисті та променеві, які 1812 року виділив Ж.Кюв’є. Будучи прибічником теорії незмінності видів, Кюв’є вважав типи незмінними і непов’язаними між собою. Він протиставляв своє вчення ідеям трансформістів про єдність органічного світу. К.М.Бер на основі ембріологічних досліджень (1828) підтримував вчення про 4 типи у тварин. Роботами А.О.Ковалевського та І.І.Мечнікова було встановлено загальні особливості ембріогенезу багатоклітинних тварин всіх типів, після чого типи почали розглядатися як головні стволи єдиного філогенетичного дерева тварин.

В різні часи в системі тваринного світу виділялася різна кількість типів. Нині згідно різних системі їх число коливається від 10 до 33 (частіше 18 – 25). Ще з часів Кюв’є деякі вчені об’єднують кільчастих червів (Annelida) з членистоногими (Arthropoda) в ранзі підтипів в один тип членистих (Articulata). Всі одноклітинні гетеротрофні еукаріоти до недавнього часу вважалися одним типом найпростіших (Protozoa), однак за останні роки систематики виділяють їх у декілька типів. Різним також є і об’єм типів: так у типі пластинчастих (Placozoa) лише 1 вид, тоді як до типу членистоногих входить понад мільйон видів. До цього часу є багато невизначеностей і спірних моментів в поділі ряду типів на підтипи, класи і таке інше. Тим не менш такі розбіжності в об’ємах і системах не применшують принципового значення типу як систематичної категорії високого рангу. В ботаніці типу відповідає відділ.

[ред.] Джерела

Биология. Большой энциклопедический словарь. Москва: Большая Российская энциклопедия, 1998.