Трубопровідний транспорт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Трубопровідний транспорт, найекономічніший вид транспортування нафти, нафтопродуктів і газу з місіть видобутку та виробництва до районів їх уживання і переробки. Маґістральні нафтопроводи і газопроводи транспортують ці продукти на великі відстані по найкоротшій лінії з найменшими втратами.

На Україні перший маґістральний газопровід (і перший в СРСР) збудовано 1929 на відтинку Дашава-Львів (діяметр 150 мм), удруге в 1940 (діяметр 300 мм) на довж. 70 км. 1946 його продовжено до Києва (на той час найдовший газопровід в Европі); у 1951 (через Брянськ) до Москви (довж. — Дашава — Москва 1530 км), згодом побудовано з Дашави до Мєнську і через Вільну до Риги. З введенням в експлуатацію Шебелинського родовища газу в 1956 збудовано кілька газопроводів: Шебелинка — Харків, Шебелинка — Дніпропетровське — Кривий Ріг — Одеса — Кишинів; Шебелинка — Білгород — Брянськ (там він з'єднаний з газопроводом Дашава-Москва); Шебелинка — Полтава — Київ; Шебелинка — Острогозьке (на території УРСР — 120 км), з'єднаний з маґістралею Краснодарський край — Москва — Ленінград; Шебелинка — Слов'янське — Ворошиловград та кілька відніг. Ін. газопроводи: Глібовка — Симферопіль — Джанкой (у Криму) — Херсон; на Передкарпатті: Угерське — Івано-Франківське — Чернівці та Рудки — Дроздовичі — Польща; Рудки — Мєнськ — [[Вільна — Рига; Дашава — Долина — Ужгород з продовженням до Словаччини й Угорщини. Від газопроводів Краснодарський край — Москва і Ставропіль — Москва споруджено відноги до низки міст Донбасу. У кін. 1960 -их pp. побудовано газопровід Єфремівка — Київ — Кам'янка Бузька та Диканька — Кривий Ріг.

На 1970 довж. самих лише маґістральних газопроводів в УРСР становила 10900 км (1950 — 984), числа для СРСР: 67 500 (2 300) км. Розбудова газопроводів триває далі, і їх довж. в УРСР 1977 становила бл. 100000 км (в СРСР 111 700).

Пізніше і слабше розвинувся на Україні нафтопровідний транспорт. У 1950-их pp. збудовано кілька коротких нафтопроводів: Долина — Дрогобич (60 км), Гнідинівське родовище — Прилука (40 км) й ін. На Півн. Кавказі з давніше вже спорудженого нафтопроводу Михачкале — Армавір — Трудова проведено нафтопровід до Чаплиного на Донбасі. До Одеси доходив нафтопровід з нафтового басейну в Плоєшті (Румунія). У 1960-63 проведено на території УРСР відтинок трансевр. нафтопроводу «Дружба», що простягається з Уфи на Уралі і з Казані до сер. Европи двома мережами — через Ужгород до Угорщини і Чехословаччини та через Берестя до Польщі, і Сх. Німеччини; довж. на території УРСР — 680 км.

Перший потужний нафтопровід на території УРСР побудовано щойно в другій пол. 1960-их pp.: Гнідинці — Кременчук; у 1970-их pp.: Кременчук — Херсон (340 км), Тихоріцьке (на півн. Кавказі) — Лисичанське (510 км) і нафтопродуктоводи: Кременчук — Лубні — Київ; Кременчук — Черкаси.

Дані про нафтопроводи в УРСР видно з табл. (у дужках % до всього СРСР):

| 1965 | 1970 | 1975 | 1977

Довжина в км | 58 | 453 | 1244 | 1691 (2,6)

Вантажообіг у млн Гкм | 65 | 1 074 | 4 314 | 5 921 (0,6)

Перепомповано нафти у млн т | 1 104 | 6 126 | 10 209 | 15 605 (0,6)

Література: Бреннер М. Экономика нефтяной и газовой промышленности СРСР. М. 1968; Гальперин Б. Развитие и перспективы транспорта газа по магистральным трубопроводам. М. 1968; Трубопроводньїй траспорт 1968 — 69. М. 1970; Столбовой В. Транспорт Украинской ССР. К. 1971; Ибрагимов Г. Трубопроводньїй транспорт сегодня и завтра. М. 1976; Проблемы развития транспорта Украинской ССР. К. 1977.