Static Wikipedia February 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Web Analytics
Cookie Policy Terms and Conditions Українська Православна Церква (Московський Патріархат) — Вікіпедія

Українська Православна Церква (Московський Патріархат)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Нейтральність та неупередженість цієї статті є дискусійною.
Будь ласка, ознайомтесь з відповідним обговоренням та по можливості виправте недоліки.

Українська Православна Церква (Московський Патріархат) (УПЦ-МП) - Православна Церква в Україні, чий предстоятель обирається Синодом УПЦ і після обрання затверджується Патріархом Московським. УПЦ (МП) володіє унікальною широтою канонічних прав для своєго статусу, але не є Автономною.

Офіційна назва Українська Православна Церква, але іноді вживається Українська Православна Церква (Московський Патріархат), щоб не плутати з іншими українськими неканонічними православними церквами (див. Українська Православна Церква)

Зміст

[ред.] Історія Української Православної Церкви (Московського Патріархату)

Історично Українська Православна Церква від Хрещення Руси-України була Митрополією Константинопольського Патріархату. У 1685 році Московська Патріархія (що відокремилася від Київської Митрополії у 1448 році та отримала визнання Константинопольського Патріархату у 1589 році) зверталася до Константинополя з проханням підпорядкувати їй Українську Церкву, але отримала відмову. 1686 року Константинопольський Патріарх Питирим погодився на підпорядкування Московській Патріархії Української Церкви, але через рік (1687) його саме за це було засуджено на Царгородському патріаршому соборі та позбавлено сану, це підпорядкування визнано актом хабарництва та скасовано.

Зважаючи на історичний хід подій та становище України у ті часи, Українська Православна Церква не змогла набути адміністративної самостійсності від Російської Православної Церкви.

Ухваленням Архiєрейського Собору РПЦ 2527 жовтня 1990 року, у вiдповiдь на звертання українського єпископату до Святiшого Патрiарха Московського i всiєї Русi Алексiя II i всього єпископату РПЦ, за Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Філарета (саме такий титул було надано Митрополитові України у 1990 році), Українськiй Православнiй Церквi було надано незалежнiсть i самостiйнiсть в управлiннi та права широкої автономії (що не є тотожним канонічному статусу Автономії, яким володіє, наприклад, Церква Фінляндії чи Японії).

У 1992 році Митрополита Київського і всієї України Філарета (Денисенка) Архієрейський Собор УПЦ (за його відсутності) змістив з посади і обрав нового предстоятеля УПЦ (МП) — Володимира (Сабодана), що був на той час митрополитом Ростовським і Новочеркаським (РПЦ). Цікаво, що Володимир (Сабодан) є одночасно єпископом двох Церков, що є, мабуть, унікальним випадком у історії Православ'я.

У 1997 році за поданням єпископату УПЦ (МП) Архієрейський Собор РПЦ видав «Акт про відлучення від Церкви монаха Філарета (Денисенка)» (сану митрополита його було позбавлено в 1992) за «розкольницьку діяльність». Апеляцію Філарета Вселенський Патріархат та інші Помісні Церкви не розглянули, визнавши таким чином акт відлучення (анафему).

У 2000 році на Архієрейському Соборі РПЦ було уточнено статус УПЦ (МП) і скасовано дію окремих положень статуту РПЦ по відношенню до УПЦ (МП). Але статус Автономії УПЦ так і не отримала. Можливо тому, що у силі залишається прохання про надання автокефалії УПЦ (1991) на яке РПЦ зобов'язана дати відповідь на Помісному Соборі, якого досі не відбулось.

[ред.] Сучасна Українська Православна Церква (Московський Патріархат)

УПЦ-МП є незалежною в управлінні частиною Московського Патріархату з правами широкої автономії. "Права широкої автономії" (але не саму Автономію) УПЦ було надано Архієрейським Собором Російської Православної Церкви у 1990 році у відповідь на звернення українського єпископату до Патріарха Московського та всієї Русі Алексія ІІ і всього єпископату РПЦ.

УПЦ-МП визнає себе правонаступницею давньої Київської Митрополії Константинопольського Патріархату (у межах України) та Українського Екзархату Російської Православної Церкви.

Предстоятель УПЦ-МП є членом Священного Синоду РПЦ, а український єпископат бере участь у Архієрейських та Помісних Соборах РПЦ, у виборах Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі. У той же час вплив РПЦ на внутрішній устрій УПЦ обмежений, усі рішення приймає Архієрейський Собор Української Православної Церкви. З іншого боку, як єпископ РПЦ, Митрополит Київський та всієї України, безумовно, підпорядкований Патріархові РПЦ.

Найбільшими святинями Української Православної Церкви є три монастирі - Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра, Свято-Успенська Почаївська Лавра та Свято-Успенська Святогорська Лавра.

[ред.] Голова Української Православної Церкви (Московського Патріархату)

Головою УПЦ-МП є Митрополит Київський і всієї України з титулом "Блаженнійший". Його резиденція - Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. З 1992 року це Володимир (Сабодан).

Найвищий орган управління - Архієрейський Собор Української Православної Церкви.

Для обговорення найважливіших питань внутрішнього життя Церкви періодично скликається Всеукраїнський Церковний Собор (помісний).

[ред.] Статус Української Православної Церкви (Московського Патріархату)

Українська Православна Церква (Московського Патріархату) володіє усіма правами і канонічним статусом, що наближає її до рівня Автокефальної Церкви. Однак, формально, такою не є.

УПЦ-МП вказує на ряд перешкод до набуття повної автокефалії:

  • Прохолодне ставлення Московського Патріархату до ідеї автокефалії.
  • Складна міжконфесійна ситуація в Україні, зокрема наявність ще двох православних церков.
  • Різні погляди на автокефалію серед архієреїв та прихожан УПЦ.
  • Побоювання, що Константинопольський Патріархат не визнає автокефальної Української Православної Церкви, а спробує включити її до свого складу (тобто повернути той статус, який вона мала за часів Русі). Визнання Константинополя є необхідною умовою набуття автокефалії.

Щоправда, є думка, що останнє побоювання не має історичних підстав — скажімо, у 1448 році Російська Православна Церква здобула автокефалію без згоди на те Константинопольським Патріархом (і отримала визнання Константинопольської Церкви лише через 141 рік, у 1589 році); аж до самого підпорядкування Української (тоді Руської) Православної Церкви Російській Церкві (до речі, саме із таким підпорядкуванням досі не погоджується Константинопольський Патріархат) Українська Церква мала статут фактичної автономії, тощо. Але є й історичні підстави - невизнання Константинопольською Церквою автокефалії Православної Церкви Америки, що була надана Російською Церквою більш як півстоліття тому, а також невизнання автономій Японської і Китайської Православних Церков.

[ред.] Статистика

За винятком трьох областей Галичини і західного Поділля (Львівська, Івано-Франківська та Тернопільська), УПЦ-МП є домінуючою конфесією на території країни.

За даними Державного департаменту України у справах релігій на початок 2006 року, до складу УПЦ-МП входило 10875 громад, 161 монастирів (з 4083 ченцями), 5 місій, 37 братств, 16 духовних навчальних закладів (у них 4454 слухачів), 9072 священослужителя, 4019 недільних шкіл, 103 періодичних видання.

[ред.] Стосунки Української Православної Церкви (Московського Патріархату) та держави

З початку набуття Україною незалежності, у часи президенства Леоніда Кравчука, стосунки УПЦ-МП з державою стали напружені, через активну підтримку владою інших православних церков та греко-католиків, тиск на УПЦ-МП. А також через втручання УПЦ-МП в політичне життя України.

За правління Леоніда Кучми УПЦ-МП та УГКЦ отримали максимальне сприяння з боку влади. За Віктора Ющенка декларується рівне ставлення до усіх конфесій, проте оголошеного відділення церкви від держави не сталось досі.


Вселенська Православна Церква
Православні Церкви, що перебувають у молитовному спілкуванні між собою і утворюють єдину Вселенську Церкву
Автокефальні Православні Церкви
Чотири древніх Патріархати: Константинопольська | Олександрійська | Антиохійська | Єрусалимська
Російська | Сербська | Румунська | Болгарська | Грузинська | Кіпрська | Грецька | Польська | Албанська | Чехословацька | Американська
Автономні Православні Церкви
Синайська | Фінляндська | Естонська | Японська | Китайська | Українська
Неканонічні Православні Церкви
Православні Церкви, що не визнані іншими і не входять до Вселенської Церкви
УПЦ-КП | УАПЦ | УАПЦК | Македонська | Чорногірська | БАПЦ | ІРПЦ | ЕАПЦ


[ред.] Див. також

[ред.] Посилання

Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2006 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu