Фінляндська Православна Церква

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Фінляндська Православна Церква — одна з Автономних Православних церков у складі Константинопольської Патріархії. Чисельність членів ФПЦ складає понад 58.000 осіб.

[ред.] Історія

Початок проникнення християнства до Фінляндії відноситься до Х ст. Наприкінці XVI ст. було засновано першу єпископську кафедру. Православ`я розповсюдилось переважно в Карелії. У XVIІ ст., під час розповсюдження у Фінляндії протестантизму, православні належали до Новгородської єпархії, з 1775 року — до Санкт-Петербурзької.

У 1917 році Фінляндія отримала від Імперії незалежність, а з 1918 року православні фіни оголосили себе автономною Церквою, в юрисдикції Московського Патріархату. У 1921 році Патріарх Тіхон (Бєлавін) визнав цей статус, але 1923 року Фінляндська Православна Церква була прийнята до юрисдикції Константинопольського Патріарха в якості автономної. У 20-ті роки у Фінляндській Церкві відбувся розкол на «старостильників» та «новостильників», що тривав до 1945 року.

Війна 1939—1940 років між Фінляндією та СРСР, а також подальша анексія СРСР частини Карелії призвела до втрати 90 % церковної власності. Більша частина православних карелів була евакуйована до Фінляндії. Під час війни довелося евакуюватись з Калерії й православним монастирям, оскільки вони опинилися на території, що була зайнята радянськими військами. Відомий Валаамський монастир розташувався у центральній частині Фінляндії біля Хєйнявєсі під назвою Новий Валаам. Неподалік від Нового Валааму в Лінтула було засновано жіночий монастир. Обидва монастиря є головними центрами духовного життя Православної Церкви.

У 1957 році Московський Патріархат визнав автономію Фінляндської Православної Церкви (ФПЦ) під юрисдикцією Константинопольського, Вселенського Патріарха. У 1980 році Асамблея Фінляндської Православної Церкви проголосувала за те, щоб просити Вселенський Патріархат про надання Церкві автокефалії, проте ніякої реакції на прохання не було.

Під час виборів нового голови ФПЦ — архієпископа Карельського та всієї Фінляндії, його обрання затверджувалось Вселенським Патріархом у Константинополі. Представники Фінляндської Церкви беруть участь у загальноправославних нарадах на рівні з делегаціями автокефальних Церков. Для вирішення всіх церковних питань раз на п’ять років скликається Помісний Собор. Церковне управління складається з правлячих єпископів, секретаря-юриста та двох членів. Уряд Фінляндії визнає ФПЦ другою національною Церквою після Євангелічної Лютеранської Церкви. Фінляндська Православна Церква — єдина з православних Церков — святкує Пасху, Різдво та неперехідні свята за григоріанським календарем.

У 90-і роки відмічена міграція православного населення до Гельсінкі та багатолюдних південних районів країни.

[ред.] Структура

Церква має 3 єпархії — Карельську, Гельсінкську та Оулську. Головою Карельської єпархії є архієпископ, в інших двох єпархіях єпископи є митрополитами. Єпархії поділяються на 25 приходів. ФПЦ має близько 140 церков та каплиць, 133 священники (24 з яких — на покою), 1 чоловічий та 1 жіночий монастирі.

Служба у більшості приходів провадиться фінською мовою. У Гельсінкі також використовується церковнослов’янська мова; у деяких місцях для богослужінь використовується також шведська, румунська та грецька.

Восени 1988 року в університеті міста Йоенсуу відкрито православний богословський факультет, де майбутні священослужителі отримують богословську освіту.

25 жовтня 2001 року, на Генеральній Асамблеї Фінляндської Автономної Православної Церкви її новим Предстоятелем Архієпископом Карельським та всієї Фінляндії обрано митрополита Гельсінкського Лева (Макконен).

ФПЦ має у розпорядженні ефірний час на телебаченні та радіомовленні Фінляндії. Основні періодичні видання — часописи «Aamun Koitto» та

“Ortodoksiviesti”. ФПЦ має адресу в інтернеті.

[ред.] Джерела

Рональд Робертсон. Восточные христианские Церкви. Церковно-исторический справочник. Высшая религиозно-философская школа, СПб., 1999.

Вселенська Православна Церква

Православні Церкви, що перебувають у молитовному спілкуванні між собою і утворюють єдину Вселенську Церкву

Автокефальні Православні Церкви

Чотири древніх Патріархати: Константинопольська | Олександрійська | Антиохійська | Єрусалимська Російська | Сербська | Румунська | Болгарська | Грузинська | Кіпрська | Грецька | Польська | Албанська | Чехословацька | Американська

Автономні Православні Церкви

Синайська | Фінляндська | Естонська | Японська | Китайська | Українська

Неканонічні Православні Церкви

Православні Церкви, що не визнані іншими і не входять до Вселенської Церкви

УПЦ-КП | УАПЦ | УАПЦК | Македонська | Чорногірська | БАПЦ | ІРПЦ | ЕАПЦ