Умберто Еко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Умберто Еко (народився 5 січня 1932 - ) – це італійський науковець, популярний письменник та інтелектуал.

Як науковець Умберто Еко є найвідомішим спеціалістом з історії середньовічної Європи у наш час. Крім того він є також і філософом, хоча цим він менш відомий. Умберто Еко написав більше двох десятків наукових праць з семіотики, лінгвістики, теорії культури, теорії літератури, естетики та моралі. Умберто Еко є почесним доктором 35 знаних університетів по всьому світу. Але світову славу Умберто Еко принесла не його наукова діяльність, а літературна. Хоча у тканину оповіді кожного роману вплетені знання здобуті ним зі своїх наукових досліджень.

Літературну діяльність Умберто Еко розпочав у 1980 році, написанням філософсько-детективного роману “Ім’я Рози”. Цей роман був і залишається на цей час найбільш популярним його романом. Серед інших відомих його романів можна назвати “Маятник Фуко (роман)” (1988), “Острів попереднього дня” (1994), “Баудоліно” (2000) і найновіших його роман – “Дивовижний вогонь королеви Лоани” (2004).

Енциклопедичні знання Умберто Еко вражають. Складається враження, що Умберто Еко намагається охопити усю суму знань Європейської цивілізації і зрозуміти культурологічні процеси, які відбувалися і відбуваються у Європі. Умберто Еко є наче сучасним втіленням того ідеалу італійського Ренесансу – “універсальної людини” (homo universale).