Хвойка Вікентій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Хвойка Вікентій (1850 с. Семині, Чехія — †20 жовтня 1914 Київ), визначний український археолог чесьского походження. Закінчив комерційну школу в Чехо-Словаччині, з 1876 жив у Києві, де працював учителем. З 1890-их pp. почав займатися археологією, здійснивши низку розкопів у Києві й на Наддніпрянщині; співпрацював з культурними діячами Києва, що гуртувалися в Товаристві прихильників старовини та мистецтва. З 1904 кустос археологічного відділу Київського міського музею.

У 1893 Xвойка відкрив і дослідив пізньопалеолітичну Кирилівську стоянку, що існувала бл. 20000 pp. тому на Подолі в Києві, де виявлено скупчення великих кісток тварин (мамонта). Розкопи палеолітичних стоянок, крім Кирилівської, в урочищі Протасів Яр у Києві, у с. Селище на Черкащині та інші тривали 10 р. У цих розкопах узяв участь і В. Антонович. В 1896 Xвойка відкрив пам'ятки трипільської культури в с. Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, як також на березі Дніпра в Києві. Він визначив місце цієї культури, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4—3 тисячоліття до Р.Х.). Xвойка досліджував пам'ятки бронзового віку, городища й кургани скіфів, зокрема Пастирське (1898) і Матронинське городища на Черкащині. У 1898—1900 Xвойка відкрив і провів розкопи на Середньому Придніпров'ї могильників з трупоспаленнями в урнах, так звані поля поховань, які належать до Зарубинецької (2 ст. до Р.Х. — 2 ст. по Р.Х.) і Черняхівської (2—5 ст.) культур. Він досліджував пам'ятки східних слов'ян, зокрема поселення 7—8 ст. у Пастирському городищі та могильниках сіверян у с. Броварки на Гадяччині, доводячи автохтонність слов'янського населення Середнього Придніпров'я. Значну увагу присвятив Xвойка дослідженню Київської Русі, особливо Києву, де здійснив розкопи на горі Киселівці (1894), Старокиївській горі (1907—08), де були виявлені житла і майстерні ремісників та вироби з кістки, заліза, срібла, скла. Йому належать розкопи давньоруських міст — городищ з оборонними спорудами і руїнами храмів Білгорода на Ірпіні, Витачева на Дніпрі, Шарки на Київщині, с. Кононча на Черкащині. 1903 Xвойка вивчав пам'ятки українського середньовіччя, вів розкопи на замковій горі в Чигирині, де знайдено рештки споруд з 15—16 ст.

Xвойка брав участь у роботі XI—XIV Всеросйських археологічних з'їздів, його знахідки високо оцінено на XI археологічному з'їзді в Києві (1899). Xвойка був автором понад 20 праць і статей:

«Каменный век Приднепровья» (1901);
«Раскопки в области трипольской культуры» (1901);
«Поля погребений в Среднем Приднепровье» (1901);
«Киево-Кирилловская палеолитическая стоянка и культура эпохи мадлен» (1903)
«Городища Среднего Приднепровья, их значение, древность и народность» (1905);
«Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена» (1913).