Кирилівська стоянка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кирилівська стоянка, Києво-кирилівська стоянка - археологічна стоянка старо-камяної культури. Древнє поселення на Подолі в Києві неподалік Кирилівської церкви (розкопана на вул. Фрунзе № 59 — 61). Є початком постійного київського поселення на Подолі.
Відкрита в 70-их рр. мин. ст. й обслідувана археологом В. Хвойкою. Спочивала в 20-метровій глибині глини й простяглася на яких 1000 кв. метрів ушир. Найдено тут останки понад 60 мамутів, безліч розбитих для добуття шпіку й обпалених кісток та багато вугілля й попелу (подекуди 40—50 см. завтовшки). Поміж кістками мамутів були тут кістки носоріжців, зуби печерного ведмедя та лева. Поміж камяним знаряддям найдено кремяні ножі та скребачки, при чому найцінніші для духової культури того часу були тут мамутові ікла (сікачі) покриті карбованим орнаментом.
Датується приблизно 25,000 рр. до РХ, але висловлюються думки про ще більшу давність поселення.
[ред.] Лінки
| Стоянки кам'яної доби в Україні Розділи: Археологія |
 |
|
Межиріцька стоянка • Мізинська стоянка • Кирилівська стоянка • Королевська стоянка • Кіік-Коба• Шан-коба• Лука Врублевецька |
|
