Церква Олександра Невського (Київ)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Це́рква св. Олекса́ндра Не́вського - храм роботи Володимира Ніколаєва у Києві, збудований у 1889-1890 рр., знищений більшовиками у середині 1930-х рр. Стояв у Маріїнському парку, на місці сучасних могили і пам'ятника генералу Миколі Ватутіну.
Найпрестижніший район Києва - Липки - догий час не мав власної парафіяльної церкви, і відправи відбувалися у численних домових церквах або у церкві Спаса на Берестовім. Саме настоятель цієї церкви, разом із мешканцями Палацового району Києва, першим у 1881 році порушив питання про побудову на Липках церкви, на яку втім, тоді не вистачило коштів. Лише у 1887 році з ініціативи та за найактивнішої участі Федора Трепова-старшого було створено унікальний спонсорський колектив, до якого входили найперші київські багатії - Яків Бернер, Михайло Дегтерєв, Микола Терещенко, Федір Терещенко та інші.
16 липня 1888 року за проектом Володимира Ніколаєва було закладено, а вже 27 серпня 1889 року освячено пишну будівлю у візантійському стилі, розраховану на 400 парафіян. 16 вікон центральної бані забезпечували чудове освітлення храму, 7 дзвонів було привезено з Москви, а іконостас з темного дубу за малюнком Ніколаєва зроблено київськими теслями (майстерня Даболінга). Ікони на мідних дошках написав петербурзький художник Тронін. Однією з перших відправ нової церкви стала панахида по її головному спонсору Трепову, який помер 13 листопада 1889 року і був похований у Видубицькому монастирі.
Храм став парафіяльним замість церкви Спаса на Берестові, з якого до новозбудованої перенесли деяке начиння: хрест та ризи Петра Могили, чашу 1642 року, Євангеліє 1631 року. Сам Володимир Ніколаєв виконував у храмі обов'язки церковного старости. Коли точно знесли церкву Олександра Невського - невідомо, привід для знесення був, мабуть, той самий, що і для решти храмів Києва - реконструкція міста. Можливо, храм знесли через наміри збудувати у цій місцевості приміщення НКВС (тепер будівля Кабінету Міністрів України) та Всеукраїнського Виконавчого Комітету (Верховна Рада), а сусідство органів державної влади з культовою спорудою розцінили як "небажане".
На місці храму у 1944 році поховано генерала Миколу Ватутіна, якого було смертельно поранено у сутичці з військами УПА. У січні 1948 року над могилою споруджено пам'ятник за проектом Є. Вучетича та Я. Білопольського.
[ред.] Джерела інформації
- Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року.
- Третяк К.О. Київ: Путівник по зруйнованому місту. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2001. - 200 с.
- Вечерський В.В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. - К.:НДІТІАМ, 2002. - 592 с. (Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури та містобудування; Головне управління містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації).