Чебрець звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Чебрець звичайний

Біологічна класифікація

Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Дводольні (Magnoliopsida)
Ряд:	Lamiales
Родина:	Губоцвіті (Lamiaceae)
Рід:	Thymus
Вид:	Чебрець звичайний (Thymus serpyllum L.)

Чебрець звичайний (Thymus serpyllum L.) Місцеві назви - чепчик, мала материнка, богородська трава, чабер тощо. 3 родини губоцвітих - Labiatae (Lamiaceae).

[ред.] Ботанічний опис

Невеличкий (5-15 см заввишки) кореневищний напівкущик з численними повзучими дерев’яніючими стеблами. Квітконосні стебла висхідні, безквіткові - повзучі. Листки черешкові, супротивні, дрібні, овальні, цілокраї, по краю до половини листка війчасті. Квітки дрібні, неправильні, зібрані у головчасті щільні верхівкові суцвіття. Оцвітина подвійна. Чашечка чітко двогуба, з короткою волосистою трубочкою та нерівновеликими зубцями, які по краях укриті війками. Верхні зубці чашечки більш-менш однакові, трикутні або ланцетні. Нижні два зубці лінійно-ланцетні, більші за верхні. Віночок (6-8 мм завдовжки) зрослопелюстковий, нечіткодвогубий з виїмчастою верхньою і трилопатевою нижньою губою, звичайно рожево-фіолетовий, рідко білий. Тичинок чотири, які розходяться і видаються з віночка. Маточка одна з чотирилопатевою верхньою зав’яззю, коротким стовпчиком дволопатевою приймочкою. Плід - розпадний горішок. Горішки овальні, дрібні, буро-коричневі.

Росте у хвойних і мішаних Лісах, на узліссях, галявинах, по чагарниках. Світлолюбна рослина. Цвіте у травні - липні. Поширений на Поліссі і в Карпатах. Райони заготівель: Чернігівська, Київська, Житомирська, Волинська, Рівненська, Тернопільська, Львівська, Івано-Франківська області. Запаси сировини значні.

[ред.] Близькі види

За морфологічними ознаками до чебрецю звичайного близький чебрець Маршаллів (T. Marschallianus Willd.) Цей вид відрізняється від чебрецю звичайного довгастими або довгасто-еліптичними сидячими листками, при основі трохи війчастими. Суцвіття циліндричне, у нижній частині переривчасте з волохатою квітконосною віссю. Стебла порівняно високі, нечисленні, не утворюють густих дернинок. Віночок частіше блідо-рожевий. Росте в тих же умовах, що і чебрець звичайний.

[ред.] Практичне використання

Лікарська, ефіроолійна, харчова, медоносна, танідоносна, декоративна, фітомеліоративна рослина. Використовують квітучі гілочки з листками (траву) - Herba Serpilli.

[ред.] Лікарська рослина

У науковій медицині використовують як антисептичний, відхаркувальна (при бронхітах, коклюші, катарах дихальних шляхів) і глистогінний засіб. Входить до складу препарату «пертусин». Чебрець має високу бактерицидну активність щодо патогенних коків і грибів, широко застосовується як антисептичний і дезинфікуючий засіб. Застосовують його також як болезаспокійливий засіб при радикулітах, невритах, ревматизмі, для ароматичних ванн.

У народній медицині чебрецем здавна користуються при дизентерії, болях у животі, спазмах і судорогах, жіночих хворобах, безсонні, простудних хворобах, виразках шлунка, хворобах серця і нервових хворобах, як сечогінний засіб при набряках, хворобах печінки, недокрів'ї, маткових кровотечах, порушенні обміну речовин, туберкульозі легень, зовнішньо - для примочок, загоювання ран і опіків. Чебрець містить ефірні олії (0,8-1,2 % ), основним компонентом яких є тимол. Його широко застосовують у парфумерії, косметиці та миловарінні.

[ред.] Як харчова рослина

Листки чебрецю використовують у харчовій промисловості для ароматизації ковбас, сиру, соусів, оцту, кондитерських виробів, для приготування лікерів, при маринуванні овочів, як приправу до салатів, м'ясних і рибних страв. Молоді пагони містять вітамін С (54,5 мг%), кислоти, мінеральні солі, білкові речовини.

[ред.] Медонос

Чебреці - добрі літні медоноси, їх квітки протягом усього дня виділяють нектар, кожна бджолина сім'я збирає за сприятливих умов до 15-20 кг меду за сезон. Мед ароматний, приємний на смак. Нектаропродуктивність чебрецю в культурі (Полтавська область) становить 140 кг цукру з 1 га при густоті 8300 рослин на гектарі.

[ред.] Інші використання

Чебреці містять таніди. Їх використовують як домішку до інших дубителів для пом’якшення шкур.

Чебреці - дуже декоративні рослина, придатні для декорування сухих сонячних місць, а також для закріплення поверхні крутосхилів.

[ред.] Збирання, переробка та зберігання

Збирають квітучі пагони у період цвітіння, тільки зрізуючи їх гострим ножем, ножицями або секатором. Зривати пагони не можна, бо при цьому рослина виривається з коренями.

Чебрець переважно розмножуеться насінням, тому дуже важливо наслідувати заповіт Носаля - збираючи сировину, залишати найкращі рослини для відновлення (і не менш, як кожну десяту).

Зібрану траву сушать у затінку, під наметами, на горищах під залізним дахом, розстилаючи тонким шаром на тканині чи папері. Просушену сировину пропускають крізь решета і сортують. Суху траву пакують у тюки по 50-75 кг або мішки по 20-25 кг і зберігають окремо у сухому, добре провітрюваному приміщенні.

Чебрець можна розмножувати штучно як насінням, так і вегетативно.