Штучна акліматизація
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Акліматизація - навмисний ввіз якого-небудь виду в район, де він раніше не жив, з метою збагачення природніх співтовариств корисними для людини видами або знищення (прямо, або шляхом конкуренції за ресурси) шкідливих. Процес акліматизації звичайно перебігає в три фази: інтродукцію, адаптацію до нових умов та зайняття нової екологічної ніши, натуралізацію. В системній екології процес акліматизації описується логістичним рівнянням Ферхульста-Пірла:
де N - чисельність (або щільність популяції) акліматизанта, t - час, на протязі якого проходить акліматизація, r - специфічна швидкість зростання популяції акліматизанта, K - ємність середовища.
З цього рівняння випливає, що акліматизація починається з верхньої асимптоти, яка співпадає з K, при якій народжуваність популяції акліматизанта дорівнює її смертності. Якщо акліматизанти не вступають в гострі конкурентні відносини з аборигенами, утилізуючи невикористовувані ресурси, говорять про "акліматизацію доповнення", в протилежному випадку - про "акліматизацію заміщення", при якій чисельність аборигенів скорочується або вони зовсім витісняються більш конкурентноздатними вселенцями. Приклад акліматизації доповнення - вселення намулоїдної поліхети нереїс з Чорного моря в Каспійське, де органічні речовини в ґрунтах до цього не використовувались в повній мірі. Приклад акліматизації заміщення - вселення австралійського чорного лебедя в Нову Зеландію, де він скоротив чисельність (а на деяких водоймах витіснив взагалі) місцевих видів качок завдяки тому, що харчується одними й тими ж об'єктами, що і вони, але може доставати набагато глибше завдяки своїй довгій шиї; тож на прибережних мілководдях качки лишаються без харчових ресурсів.
Акліматизація - це відомий з глибокої давнини вид господарської діяльності людини, коли люди, кочуючи, переносили з собою насіння їстивних рослин, переселяли свійських тварин і т.ін.
Великий внесок в розробку наукових засад акліматизації зробили такі вчені як О. Гумбольдт, Ч. Дарвін, Н. Вавілов, І. Мічурін.
