Ізоморфізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ізоморфізм (рос. изоморфизм, англ. isomorphism, нім. Isomorphie f, Isomorphismus m) –

1) Властивість, що виражає однаковість будови якихось сукупностей елементів, незалежна від природи цих елементів. Взаємна однозначність між системами або об'єктами, що розглядаються. Строго доведений ізоморфізм для систем різної природи дозволяє переносити знання з однієї галузі на іншу.

2) Властивість речовин, аналогічних за хімічним складом, подібних за будовою і близьких за розмірами елементарних комірок, кристалізуватися в однакових формах. Розрізняють І. гетеровалентний, ізовалентний, аномальний, блоковий, досконалий або безперервний, полімерний, полярний та ін.

3) Властивість атомів, йонів чи молекул взаємно заміщуватись у кристалах з утворенням кристалів мішаного складу – твердих розчинів заміщення. І. проявляється, зокрема, в кристалах галунів. І. дуже поширений у природі.

[ред.] Різновиди ізоморфізму

ІЗОМОРФІЗМ АНОМАЛЬНИЙ – ізоморфізм випадковий, викликаний близькістю деяких параметрів структури.

ІЗОМОРФІЗМ БЕЗПЕРЕРВНИЙ (ДОСКОНАЛИЙ) – ізоморфізм із широкою областю та безперервним рядом змішаних кристалів.

ІЗОМОРФІЗМ БЛОКОВИЙ – ізоморфізм, який виявляється у субмікронних проростаннях кристалів.

ІЗОМОРФІЗМ ГЕТЕРОВАЛЕНТНИЙ – заміщення в структурі кристалів одних йонів іншими, відмінними за валентністю, але близькими за радіусом.

ІЗОМОРФІЗМ ДОСКОНАЛИЙ – ізоморфізм з широкою областю та безперервним рядом змішаних кристалів.

ІЗОМОРФІЗМ ІЗОВАЛЕНТНИЙ – заміщення в структурі кристалів одних йонів іншими, однаковими за валентністю.

ІЗОМОРФІЗМ КОМПЕНСАЦІЙНИЙ – заміщення одного елемента, якого не вистачає в розплаві чи розчині, домішками, що призводить до підвищення вмісту елементів-домішок у мінералах.

ІЗОМОРФІЗМ НЕДОСКОНАЛИЙ (ОБМЕЖЕНИЙ, ПЕРЕРИВЧАСТИЙ) – ізоморфізм, при якому відношення кількості елемента, який заміщає, до заміщеного, знаходиться в певних межах. Напр., ортоклаз і альбіт ізоморфні при високих т-рах, а з пониженням т-ри вони розпадаються на окремі мінерали.

ІЗОМОРФІЗМ ОСОБЛИВОГО РОДУ – явище, при якому в кристалічну ґратку однієї сполуки включені шари або блоки інш. сполуки субмікроскопічних розмірів. При цьому утворюються своєрідні кристалозолі.

ІЗОМОРФІЗМ ПОЛІМЕРНИЙ – ізоморфізм, при якому кілька комірок однієї структури утворюють одну комірку іншої структури, напр., ізоморфізм у випадку TiO₂ – FeNb₂O₆.

ІЗОМОРФІЗМ ПОЛЯРНИЙ (СПРЯМОВАНИЙ) – вибіркова здатність йонів до ізоморфного заміщення, зумовлена енергетичним виграшем.

• Відображення

[ред.] Дивіться також

Ізоморфізм груп в теорії груп

Ізоморфізм лінійних просторів в лінійній алгебрі

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3