Імпала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!

Імпала

Aepyceros melampus

Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Парнокопитні (Artiodactyla)
Родина:	Порожнисторогі (Bovidae)
Підродина:	Імпалові (Aepycerotinae)
Рід:	Імпали (Aepyceros)
Вид:	Імпала (Aepyceros melampus)

Імпала (чорноп'ята антилопа) - африканський парнокопитний ссавець родини порожнисторогих. Єдиний вид Aepyceros melampus (Lichtenstein, 1812) у однойменному роді Aepyceros Sundevall, 1847 та підродині імпалових Aepycerotinae Gray, 1872.

[ред.] Зовнішній вигляд

Обидві статі володіють однаковим рудувато-коричневим забарвленням яке блідіє по боках і мають коротке, блискуче хутро. Низ живота, підборіддя, губи, внутрішня частина вух, лінія над очима та хвіст білі. Чорні смужки на хвості, лобі, стегнах та кінчиках вух. Ці смужки допомагають розпізнаватися між особинами. Забарвлення допомагає тваринам зливатися з середовищем у якому вони живуть. Імпали є статево диморфні (самці відрізняються від самиць). У цього виду тільки самці володіють S-подібними рогами довжиною 45-91.7 см. Роги сильно загострені, тонкі. Пахучі залози розміщені на задніх ногах під жмутком чорного волосся та сальні залози на лобі. Маса 45-60 кг. Довжина тіла 120-160 см. Висота холки 75-95 см. Довжина хвоста 30-45 см.

[ред.] Ареал

Імпали поширені у Східній Африці: від північного сходу Південної Африки до Анголи, південного Заїру, Руанди, Уганди та Кенії; відокремлений район у Намібії. Тварини зустрічаються у лісистих місцевостях з невисоким підліском та у чагарникових саваннах, з близьким джерелом питної води, необхідність в якому зникає при достатку трав. Зрідка та ненадовго з'являються у відкритих степах.

[ред.] Розмноження

Період вагітності 6.5-7 місяців. Спостерігається два піки народжуваності один навесні та один восени. Перед пологами самиці віддаляються від стада та шукають приховане та непомітне місце. Народжується один малюк який відлучається від материнського молока у чотири-шестимісячному віці. Самці стають статевозрілими у віці одного року, самиці - півтора роки. Проте молоді самці зможуть розмножуватися в чотирирічному віці коли вони стануть дорослими та обзаведуться своєю територією. Дорослий самець утримує на своїй території від 5 до 50 самиць. Тривалість життя до 15 років.

[ред.] Поведінка

Дорослий самець

Імпали денні тварини і проводять ніч лежачи та пережовуючи їжу. Найбільш активні невдовзі після світанку та перед сутінками. Впродовж дня поперемінно пасуться та відпочивають, часто в тіні. В залежності від сезону у імпал існує різний соціальний устрій. В середньому стада самиць налічують від 15 до 100 особин, кількість яких залежить від доступного простору. Самиці живуть сім'ями в межах ділянки 80-100 гектарів. Під час сезону дождів територію ділянки посилено охороняють, проте в посушливий сезон тварини більше контактують між собою та з іншими сім'ями та перемішуються.Під час сезону дощів імпали формують особливі соціальні групи. Помічено три основних формування: територіальні самці з та без готових до парування самиць, стада безтериторіальних дорослих та молодих самців та стада самиць з молодняком (навіть молоді самці до 4 річного віку). Переважно стадо веде за собою одна з самиць, а самець замикає стадо слідкуючи щоб ніхто з його членів не віддалявся далеко від основної групи. Для захисту своїх ділянок самці використовують різні методи: підняття хвоста, тертя лобом навколишніх дерев та предметів, пряма постава, бійка та ревіння. Там де тварини досить численні вони стають основною здобиччю великих хижаків, а оленята - войовничих орлів. Середовище в якому проживають тварини сприяє полюванню з засідок, тому тварини завжди насторожені та пильні. Коли імпали пересуваються по підліску то часто зупиняються роздивляються навкруги, похитуючи головою вверх,вниз та вбік, прислухаються до навколишніх звуків та принюхуються до запахів. Коли тварини йдуть на водопій самиця яка веде за собою стадо вкрай обережна, постійно зупиняється та роздивляється і може декілька хвилин стояти нерухомо в той час як всі тварини що слідують за нею цілком ненапружені та спокійні. Тривожне пирхання та раптовий спрямований вверх рух головою з витягненою вперед шиєю служить переконливим сигналом для втечі. При втечі можуть підстрибувати у різних напрямках на 9 метрів в довжину та на висоту до 3 метрів, особливо в місцях з густою рослинністю, що спантеличує хижаків та водночас це дуже ефектне та захоплююче видовище. Тварини брикаються задніми ногами. Природніми ворогами є лев, леопард, гієна, дикі собаки, крокодил, пітон.

[ред.] Харчування

Доросла самиця

Імпали - жуйні тварини. Вони пристосовані до перетравлення більшості трав та рослин, що зробило їх осідлими на своїх територіях. Під час росту соковитих трав, після дощів, імпали харчуються на пасовищах; та общипують листя, молоді пагони кущів та дерев під час посушливого періоду. При необхідності їдять сухе опале листя.

[ред.] Походження назви

"Імпала" - зулуська назва тварини. Aipos (грецьке) високий,довгий, keras (грецьке) ріг тварини: стосується довгих ліроподібних ріг самців. Melas (грецьке) чорний, pous (грецьке) нога: звідси чорноногий, як натяк на жмуток чорного волосся що вкриває сальні залози на "п'ятках" задніх ніг.