Індикатор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Індикатор (рос. индикатор, англ. indicator, нім. Indikator m, Anzeigegerät n, Sichtgerät n, Tracer m, Anzeiger m) –

1) Пристрій або речовина, які за наявності певної властивості об'єкта або явища створюють сигнал інформації про це.

2) Прилад, за допомогою якого здійснюють індикацію.

3) Речовина, введення якої в розчин дає змогу провести індикацію. В гірництві застосовують ряд І., напр., індикатор рН води (концентрації водневих йонів в шахтній та ін. воді), індикатор окису вуглецю, індикатор метану, індикатор глибини шахтної підйомної установки, індикатор метиленовий-голубий, індикатор ваги, індикатор блукаючих струмів та ін.

[ред.] Дотичні поняття

ІНДИКАТОРНИЙ, (рос. индикаторный, англ. indicator, нім. Indikator-) – пов'язаний з індикацією; Наприклад:

і н д и к а т о р н а д і а г р а м а - графічне зображення залежності тиску пари (газу) в циліндрі поршневої машини від зайнятого нею об'єму або від положення поршня;

і н д и к а т о р н а п о т у ж н і с т ь - потужність, що її розвивають гази в циліндрах двигуна;

і н д и к а т о р н а д о з а - доза радіоактивної речовини, введеної в об’єкт (напр., в організм для дослідження фізіологічних процесів, у вугілля для його дослідження тощо) методом мічених атомів, або індикаторним методом.

[ред.] Див. також

• індикатор блукаючих струмів,

• індикатор ваги,

• індикатор метану,

• індикаторна діаграма бурильного молотка

• індикаторна діаграма свердловини

• індикація

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3