Індукційний каротаж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Каротаж індукційний (рос. индукционный карот(т)аж, англ. inductive electro-magnetic logging; нім. Induktionslog n, Induktionsmessung f) – геофізичний метод дослідження в свердловинах, оснований на вимірюванні магнітного поля вихрових струмів, індукованих в гірських породах. К.і. використовується для вивчення питомого електрич. опору гірських порід, виявлення в розрізі нафтоносних пластів, дослідження тонкошаруватих розрізів. Превага К.і. в порівнянні з інш. видами електрич. каротажу в тому, що живильні і приймальні пристрої не вимагають безпосер. контакту з буровим розчином і стінкою свердловини. Це дозволяє застосовувати його в сухих або у свердловинах з непровідним буровим розчином.

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3