Інжектор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Інжектор (рос. инжектор, англ. injector, jet pump; нім. Іnjektor m, Strahl(druck)pumpe f, Dampfstrahlpumpe f) – струминний насос для стискання газів і пари, а також нагнітання рідини. Інжектором рідина, газ або пара нагнітається в посудини з підвищеним тиском.

Принцип роботи інжекторів оснований на перетворенні кінетичної і теплової енергії робочого потоку в потенціальну енергію змішаного (робочого та інжекційного) потоку.

Дія І. ґрунтується на прискоренні рідини (газу, пари) струменем допоміжної рідини (газу, пари).

Переваги І. - відсутність рухомих частин, можливість підвищення тиску інжектованого потоку без безпосередніх витрат механічної енергії, простота конструкції і обслуговування, а також на-дійність його роботи. В залежності від аґреґатного стану взаємодіючих середовищ розрізняють І. рівнофазні (газово-, паро-, водоструменеві), різнофазні (газоводяні, водогазові) і змінної фазності (пароводяні, водопарога-зові).

І. складається з робочого сопла, приймальної і змішувальної камер та дифузора. Коеф. інжекції (спів-відношення масових витрат інжектованого і робочого потоків) залежить від тиску, т-ри і швидкості робочого потоку, фіз. властивостей потоків, що змішуються. ККД І., як правило, не перевищує 30-35%.

В гірничій промисловості І. застосовують як насоси струминні для пневмо- і гідротранспорту (гідроелеватори) різних сипучих матеріалів, для підйому і перекачування води з колодязів і свердловин, для створення безперервного вентиляц. потоку, для посилення тяги в димоходах, для перекачування парогазових сумішей хімічно агресивних кородуючих речовин, в абсорбційних і екстракційних апаратах для створення контакту різних фаз тощо.