Авель
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
А́вель ймовірно означає "видихання", "марнота" — другий син Адама і Єви, який займався скотарством; був забитий своїм старшим братом Каїном, землеробом.
Оскільки Сиф, здається, народився невдовзі після смерті Авеля, коли Адамові було 130 років, то є припущення, що Авелю був вбитий десь у 100-рочному віці. Фактично Авель став першим мучеником та першою жертвою релігійного переслідування через вияв нетерпимості збоку його брата Каїна.
Цілком ймовірно, що ще за свого життя Авель мав сестер; в біблійному описі міститься згадка про те, що його батьки народили дочок[1]. Після невідомого періоду часу Авель приніс жертву Богові Єгові, як також його брат Каїн. Обоє принесли те, що мали: Авель перворідне зі своєї отари, а Каїн — із свого землеробства.[2] Їхнє жертвоприношення було зроблене як визнання свого відчуженного від Раю стану та бажання Божого схвалення. Яким чином Бог схвалив жертву Авеля у Біблії не пишеться, однак у те, що власне було схвалено жертву Авеля, а не Каїна, згадується в Християнських грецьких Писаннях. Дивіться Євреїв 11:4 та 1 Івана 3:11, 12.
У Біблії Ісус Христос згадує про Авеля, що жив "від створення світу"[3], де термін "створення світу" стосується початку народження людства. А апостол Павло залічує його до 'великої хмари свідків' дохристиянського часу.[4] (Дивіться Євреїв 11:4; 12:1)
