Агіографія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Агіографія (грец. άγιος «святий» и γράφω «пишу») (житійна література) — жанр християнської літератури, в якому описується життя святих та аскетів, а також наукова дисципліна, що вивчає історію написання житій.

Житія святих можуть вивчатися з історико-богословської, історичної, соціально-культурної і літературної точок зору. З історико-богословської точки зору житія святих вивчаються як джерело для реконструкції богословських поглядів епохи створення житія, його автора і редакторів, їхніх представлень про святість, порятунок і т.д. В історичному плані житія при відповідній історико-філологічній критиці виступають як джерело з історії церкви. У соціально-культурному аспекті житія дають можливість реконструювати характер духовності, соціальні параметри релігійного життя (зокрема, й народну релігійність), релігійно-культурні представлення суспільства. Житія, нарешті, складають чи не саму велику частину християнської літератури, зі своїми закономірностями розвитку, еволюцією структурних і змістовних параметрів і т.д., і в цьому плані є предметом літературно-філологічного розгляду.

[ред.] Дивись також

• Житія
• Житіє Олексія, чоловіка Божого
• Житія Бориса і Гліба
• Житіє Олександра Невського
• Житіє Володимира