Акведук
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Акведу́к (лат. aquaeductus — водогін) — споруда у вигляді мосту (чи естакади) з водоводом (трубою чи каналом) для переведення трубопроводів або каналів через балки, річки та дороги.
[ред.] Історія
А. почали будувати в Римській імперії. Вони являли собою грандіозні споруди, що складалися з кількох ярусів кам'яних аркад.
Давні греки побудували водогін завдовжки 1280 м. поруч із Афінами 2,5 тис. років тому.
У 18 ст. було споруджено А. в Пушкіно на Акведук у Німі. Початок 2 ст. н. е. Таїцькому водопроводі і в Ростокіні на старому Митищенському водопроводі під Москвою.
[ред.] Призначення
Історично, акведуки активно будували культури з розвиненим землеробством та використовували для зрошення земель.
Інша, не менш відома роль акведуків — забезпечення великих міст питною водою. Деякі зі знаменитих Римських акведуків ще досі використовуються за цим призначенням.
Тепер А. застосовуються в зрошув. системах і споруджуються здебільшого із залізобетону.
