Амедео Авогадро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Амедео Авогадро (іт. Lorenzo Romano Amedeo Carlo Avogadro di Quaregna e Cerreto; *9 серпня 1776 — †9 червня 1856) — італійський вчений, фізик, хімік.

За освітою юрист, закінчив юридичний факультет Туринського університету. З 1800 самостійно вивчав математику, фізику і хімію. У 1809-1819 викладав фізику у ліцеї м. Верчеллі. З 1820 Авогадро професор фізики в Туринському університеті.

Досліджував різні фізичні і хімічні явища. Заклав основи молекулярної теорії (1811), обґрунтувавши думку, що атоми можуть сполучатися в молекули дослідами Гей-Люссака та основними положеннями атомістики Дж. Дальтона. Авогадро встановив важливий фізичний закон — закон Авогадро, на підставі якого визначають атомну і молекулярну вагу. Ім'ям Авогадро названа універсальна стала — число Авогадро, число молекул в одному молі ідеального газу. Розробив метод визначення молекулярної маси, завдяки йому використавши експериментальні дані інших дослідників, уперше правильно вирахував атомні маси кисню, вуглецю, азоту, хлору та ін. елементів. Встановив точний кількісний склад багатьох речовин — води, кисню, аміаку та багатьох оксидів.

Ця стаття створена за матеріалами першого видання УРЕ. Текст може містити радянську пропаганду, бути заідеологізованим, застарілим тощо.