Італійська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Італійська мова
Поширена в:	Італія, Швейцарія, Мальта, Ватикан, Сан-Марино, Аргентина, Бразилія, Венесуела, Лівія, Ерітрея
Реґіон:	Європа
Кількість мовців:	~ 70 млн.
Місце:19-20
Класифікація:	Індо-Європейска  Романська   Італьсько-західна
Офіційний статус
Державна:	Італія, Швейцарія, Європейський Союз, Ватикан, Сан-Марино, Хорватія, Словенія, Сомалі
Реґулює:	Accademia della Crusca
Коди мови
ISO 639-1	it
ISO 639-2	ita
SIL	ita

Італійська мова — мова романської групи індоєвропейської сім’ї. Офіційна мова Італії, Ватикану (поряд з латиною), Сан-Марино, Швейцарії (поряд з німецькою, французькою і швейцарською ретороманською). Писемність на основі латинського алфавіту.

[ред.] Приклад

«Заповіт» Т.Г. Шевченка 
італійською мовою:
(переклад Євгена Крацевича)

IL TESTAMENTO 

Se io muoio, mi interrin
Sull’alta collina
Fra la steppa della mia
Bella Ucraina.
Che si vedano i campi,
Il Dniepr con le rive,
Che si oda il muggito
Del fiume stizzito.
Quando porterà il fiume
Al mare azzurro
Il sangue nero, nemico,
Il sangue impuro,
Lascerò allor la tomba
Ed andrò a Dio
Per pregare… Prima di cio
Non conosco Dio.
Sepoltomi, insorgete,
Le caten rompete,
Che il sangue dei nemici
Spruzzi la libertà.
Nella vostra gran famiglia
Nuova, liberata
Vorrei esser ricordato
Con parola grata.
  
(Джерело: Т.Г.Шевченко, 
Заповіт мовами народів світу, 
К., «Наукова думка», 1989)

Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.