Андрієвський Леонід Іванович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Леоні́д Іва́нович Андріє́вський (14 березня 1942, м. Лубни Полтавської області) — український графік, живописець, художник книги, журналіст, мистецтвознавець. Член Національної спілки художників України від 1994.
Зміст |
[ред.] Біографічні дані
Мистецьку освіту здобув у художніх студіях м. Лубни (1957—1958, у В. Симонюти) і м. Совєтська Гавань Хабаровського краю Росії (1958—1961, у Д. Новикова).
1976 закінчив Київський університет.
Від 1998 — директор видавництва «Криниця».
Від 2000 — професор Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну.
[ред.] Творчість
Працює в галузях монументально-декоративного, станкового живопису та книжкової графіки.
У галузі станкового живопису віддає перевагу пейзажеві, у книжковій графіці — комплексному оформленню книги.
Здійснив монументально-декоративні розписи для торговельних павільйонів у Празі (1989).
[ред.] Звання та премії
- 1994 — заслужений художник України.
- 1998 — народний художник України
- 1995 — Державна премія України імені Тараса Шевченка (разом із Василем Отковичем і Вірою Свєнцицькою) за альбом «Українське народне малярство XIII—XX століть. Світ очима народних митців».
[ред.] Література
- Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 19.
- Бєлічко Ю. В. Андрієвський Леонід Іванович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 1. — К., 2001. — С. 488.
- Шевченківські лауреати. 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 18—19.
- Підгора В. Печалі й радості Леоніда Андрієвського // Сучасність. — 1995. — № 6.
- Бєлічко Ю. Леонід Андрієвський — майстер книги // Дніпро. — 1996. — № 9—10.
