Армагеддон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Армагеддон (грецькою αρμαγεδδων; в деяких сучасних перекладах Біблії пишеться, як Гар-Маґедо́н)[1], запозичене з єврейської, і означає «гора Меґіддо», або «гора збору військ».[2] Дехто повязує цю назву з фінальною війною між злом і добром, а в ширшому значенні, з апокаліптичним знищенням, як, скажімо, ядерною катастрофою.
Зміст |
[ред.] Армагеддон у Біблії
У Біблії слово "Армагеддон" згадується лише один раз в книзі Об'явлення 16-му розділі і 16-му вірші в контексті, де ангели виливали "сім час гніву Божого".[3]
| “ | І я бачив, що виходили з уст змія, і з уст звірини, і з уст неправдивого пророка три духи нечисті, як жаби, це духи демоньскі, що чинять ознаки. Вони виходять до царів усього всествіту, щоб зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога. Ось іду, немов злодій! Блаженний, хто чуйний, і одежу свою береже, щоб нагим не ходити, і щоб не бачили ганьби його! І зібрав їх на місце, яке по-єврейському зветься Армагеддон.[4] | ” |
[ред.] Географічне та історичне підґрунтя
Буквальної гори Меґіддо немає; є тільки пагорб приблизно 21 метра заввишки, де лежать руїни стародавнього міста Меґіддо. Цей пагорб розташований неподалік із південно-східного боку гори Кармел на Ездрілонській рівнині, її довжина—32 кілометри, а ширина у східній частині—29 кілометрів.[5]
Там начальник ханаанського війська Сісера зазанав поразки від ізраїльського судді Барака приблизно (?) році до н. е. [6]
Тутмос III, єгипетський Фараон, сказав: "Здобуття тисяч міст — це здобуття Мегіддо".[7]
[ред.] Дивись також
[ред.] Джерела
- ↑ "Християнські Грецькі Писання. Переклад нового світу" Об'явлення 16:16
- ↑ "Обговорення на основі Писань", Wachtturm-Gesellschaft, Sertes/Taunus, стор. 39
- ↑ Об'явлення 16:1
- ↑ Об'явлення 16:13-16 в перекладі Огієнка видання 1962 року.
- ↑ Деніс Бейлі, The Geography of the Bible, Нью-Йорк, 1957, стор. 148
- ↑ Суддів 5:19, 20; 4:12-24
- ↑ "Хрестоматія з історії староданього світу" за редакцією В. В. Струве, Київ, 1953, т. I, стор. 58.
