Артезіанські води

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Артезіа́нські во́ди (рос. артезианские воды, англ. artesian water, нім. artesisches Wässer) — напорні підземні води, розташовані у водоносних шарах між водонепроникними шарами. Розкриті свердловинами, вони піднімаються вище водотривкої покрівлі, іноді фонтанують.

Артезіанські води — напірні підземні води.

Назва походить від назви франц. провінції Артуа (лат. Artesium), де в 12 ст. вперше в Зх. Європі були побудовані бурові колодязі, з яких вода сама виливалася на поверхню. Надалі за ними закріпилася назва артезіанських, а підземні води, що перебувають під напором, були названі артезіанські води. Папірні властивості у водоносному горизонті виникають завдяки своєрідному заляганню верств гірських порід, коли водовмісні породи підстелюються і вкриваються водонепроникними. Артезіанські води звичайно знаходяться у западинах, мульдах, синкліналях, у кристалічних породах, розбитих тріщинами та тектонічними розривами. Райони з відповідною геологічною будовою, що характеризуються системою водоносних горизонтів, які з глибиною змінюють один одного, називаються артезіанськими басейнами.

В межах України виділено Дніпровсько-Донецький, Львівський та Причорноморський артезіанські басейни. У вертикальному розрізі цих басейнів верхні горизонти підземних вод (до глиб. 400— 600 м у пн. половині республіки та 100—300 м у південній) прісні, використовувані для водопостачання; більш глибокі горизонти мають солонувату або солону воду. На Пд. України артезіанські води використовуються не лише для водопостачання, але й для зрошення.