Російська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Російська мова
Розмовляють у:	Росія, Україна, Білорусь, Казахстан, Молдова
Регіон:	Східна Европа, Азія
Кількість мовців:	~ 280 000 000
Місце:	5-7
Класифікація:	індоєвропейська Слов'янська Східнослов'янська Російська
Офіційний статус
Офіційна мова:	Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, ООН
Коди мови
ISO 639-1	ru
ISO 639-2	rus
SIL	RUS

Російська мова — східнослов'янська мова, входить до однієї підгрупи з українською та білоруською мовами.

Щодо кількості мовців посідає п'яте місце після китайської, англійської, гінді та іспанської.

[ред.] Лексика

У сучасній російській мові існує безліч лексичних запозичень з церковнослов'янської (до них відносяться, наприклад, такі звичні слова, як вещь, время, воздух, восторг, глагол, изъять, награда, облако, общий, сочинить, тщетный, чрезмерный і багато інших), частина з яких співіснує із властиво російськими дублетами, що відрізняються від церковнослов'янських за значенням або стилістично, порівн. (церковнослов'янське слово приводиться першим): влачить / волочить, глава / голова, гражданин / горожанин, млечный / молочный, одежда / одёжа, разврат / разворот, рождать / рожать, страж / сторож й ін. Із церковнослов'янської в літературну мову запозичені й окремі морфеми (наприклад, дієслівні приставки 'из-, низ-, пред- и со-) і навіть окремі граматичні форми — наприклад, віддієслівні причастя (порівн. церковнослов'янські по походженню причастя текущий или горящий з відповідними їм російськими формами текучий й гарячий, що збереглися в сучасній мові як прикметники зі значенням постійної властивості) або форми дієслів типу трепещет (з невластивим властиво російським формам чергуванням т/щ, порівн. російським хохочет або лепечет). За своїм лексичним складом сучасна російська мова в багатьох відношеннях ближче до південнослов'янської болгарської мови, ніж до української чи білоруської, з якими вона перебуває в одній групі і контактує териториально (при формуванні лексичного стандарту української і білоруської літературної мови вплив церковнослов'янської був меньшим). Незважаючи на розходження в граматиці, загальна для болгарської й російської мови лексика в сучасній художній літературі становить близько 60 % і доходить до 80 % у публіцистиці ^[1]. Втім, потрібно враховувати, що не тільки російська мова запозичила багато слів із церковнослов'янської, але й болгарська з російської (в XІX-XX вв.). ^{{Джерело?}} Це в першу чергу стосуеться релігійної тематики, адже в той час Росія друкувала книги для болгарської православної церкви.

На фонетику та структуру російської мови вагомий вплив справили фіно-угорські мови (мерянська, мокшанська, більшість балтійсько-фінських, частково — комі та марійська мова).

[ред.] Приклад

«Заповіт» Тараса Шевченка російською мовою у перекладі Олександра Твардовського

Завещание

Как умру, похороните
На Украйне милой,
Посреди широкой степи
Выройте могилу,
Чтоб лежать мне на кургане,
Над рекой могучей,
Чтобы слышать, как бушует
Старый Днепр под кручей.
И когда с полей Украйны
Кровь врагов постылых
Понесет он... вот тогда я
Встану из могилы —
Подымусь я и достигну
Божьего порога,
Помолюся... А покуда
Я не знаю бога.
Схороните и вставайте,
Цепи разорвите,
Злою вражескою кровью
Волю окропите.
И меня в семье великой,
В семье вольной, новой,
Не забудьте — помяните
Добрым тихим словом.