Аріозо
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аріо́зо (іт. arioso — співуче, подібно до арії) — вища речитативна форма, яка відрізняється від низьких форм: сухого речитативу (recitativo secco) і речитативу в темпі (а tempo) великим мелодійним вмістом в партії голосу і великим інтересом і складністю в акомпанементі.
Аріозо — сольний вокальний номер в опері (кантаті, ораторії), різновидність арії, від якої відрізняється меншим розміром і наспівно-декламаційним характером (напр., аріозо Тараса «Що у світі є святіше понад наше побратимство» в опері Лисенка «Тарас Бульба»).
Аріозо є також вокальний твір невеликих розмірів, що не має певної форми, як, наприклад, пісня, що пишється у колінному складі; за об'ємом вона відповідає арієтте. В новітній час багато композиторів дають невеликій арії назву аріозо. Зразками аріозо можуть служити вагнерівські співочі речитативи.
Аріозо виникло з мелодичного речитативу.
