Астаф'єв Віктор Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.


Астаф'єв Віктор Петрович
Дата народження:	1 травня 1924
Місце народження:	Овсянка
Дата смерті:	29 листопада 2001
Місце смерті:	Красноярськ
Рід діяльності:	*

Астаф'єв Віктор Петрович (1 травня 1924, с. Овсянка, нині смт Красноярського краю — 29 листопада 2001, Красноярськ) — російський письменник.

[ред.] Біографія

Коли Віктору було 7 років, в Єнісеї втонула його мати. Виховувався у бабусі та дідуся, потім у дитячому будинку.

1941 вступив до залізничної школи ФЗН на станції Єнісей, після її закінчення працював складачем потягів у передмісті Красноярська. Звідти восени 1942 призвано до армії, був на фронті водієм, зв'язківцем, артрозвідником; двічі поранено.

Учасник визволення Кам'янеччини, зокрема Оринина. Події кінця березня — початку квітня 1944 в Оринині описав в оповіданні «Жизнь прожить» (вперше опубліковано 1987 в журналі «Новый мир», № 9).

1945 демобілізувався. 18 років працював на Уралі в м. Чусовий Пермської області вантажником, слюсарем, ливарником. Одночасно навчався у вечірній школі.

Перше оповідання «Гражданский человек» опубліковано 1951 в газеті «Чусовской рабочий». 1953 в Пермі вийшла перша збірка оповідань «До будущей весны».

Закінчив 1961 Вищі літературні курси в Москві.

Жив у Красноярську.

Народний депутат СРСР (1989—1991).

Учасник Міжнародного Шевченківського форуму «Від серця Європи — до серця України» (1989), під час якого Наталя Кащук присвятила Астаф'єву вірш «Чорна черешня» («Чорна черешня. Оринин…»).

[ред.] Відзнаки

Державна премія РРФСР ім. Горького (1975) за повісті «Перевал», «Последний поклон», «Кража», «Пастух и пастушка».

Державна премія СРСР (1978) за роман «Царь-рыба».

Герой Соціалістичної Праці (1989).

[ред.] Література

Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание. — Т. 2. — М., 1970. — С. 333.
Український Радянський Енциклопедичний Словник. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1986. — С. 106.
Бажинов І. Астаф’єв Віктор Петрович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 95—96.
Бажинов І. Д. Астаф’єв Віктор Петрович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 1. — К., 2001. — С. 759.