Static Wikipedia February 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Web Analytics
Cookie Policy Terms and Conditions Астраханська область — Вікіпедія

Астраханська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Астраханська область
Астраханська область

Астраха́нська о́бласть — область у складі Росії, утворена 27 грудня 1943.

Розташована на нижній Волзі, з Пд. омивається Каспійським морем.

Площа 44,1 тис. км2.

Населення 702 тис. чол. (1959).

Поділяється на 14 районів.

В обл. 1 місто — Астрахань (центр), 10 селиш міськ. типу.


Зміст

[ред.] Природа

Астраханська область займає Волго-Ахтубинську заплаву, дельту Волги та прилеглі до них із Зх. і Сх. степові, напівпустельні та пустельні території. Більша частина площі А. о. лежить нижче рівня океану (до — 28 м). Характерною рисою рівнинного рельєфу А. о. є наявність солончакових западин, піщаних гряд і т. з. беровських горбів та пологих западин, в яких утворились прісні й солоні озера (найбільше оз. Баскунчак). На рівнинній заволзькій частині А. о. різко виділяється гора Велике Богдо (149 м). Територія А. о. вкрита глинами й пісками морського (відклади кол. Хазарського, Хвалинського, тепер. Каспійського морів) та алювіального походження (долина Волги). Є родовища нафти, газу, солі й гіпсу. Клімат різко континентальний, пересічна т-ра січня — 7,1°, липня +25,2°, річна сума опадів 206 мм (Астрахань). Взимку сильні вітри, влітку — суховії. Волга є осн. водною артерією і в межах А. о. не приймає жодної значної притоки, вона ділиться на безліч рукавів, головний з яких Ахтуба.

Ґрунти переважають малогумусні пустельно-степові — бурі, досить поширені солонці, солончаки й рухомі піски. В долині і дельті Волги — родючі алювіальні ґрунти.

Рослинність трав'яниста, полиново-солонцева і злакова. В заплаві і дельті Волги — деревна, тут же великі зарості очерету та індійського лотоса.

Характерні тварини — степові. Волга та її дельта багаті на рибу (оселедець, вобла, судак, лящ, білуга, осетер, севрюга та ін.).

[ред.] Населення

Більшість нас. становлять росіяни, і; також казахи, татари й українці, які почали оселятись тут ще з 18 ст. Основна маса населення сконцентрована в Астрахані та дельті. Пересічна густота — 15,9 чол. на 1 км2. Міське нас. становить 52 %. Майже половина робітників зайнята в рибній промисловості.

[ред.] Господарство

Астраханська область — економіч. адм. район. В області є умови для розвитку рибної, соляної, м'ясної, плодоконсервної і промисловості буд. матеріалів. За роки соціалістич. будівництва г-во Астраханської області докорінно перебудувалось, змінилась його структура, обсяг промисловості в 1958 зріс у порівнянні з 1913 в 5,5 раза.

Провідна галузь промисловості — рибна, з якою тісно пов'язані в своєму розвитку соляна (бл. 30 % видобутку солі в СРСР), бондарна, сітков'я-зальна, холодильна, консервна, суднобудівна, судноремонтна. Майже всі великі пром. підприємства розташовані в Астрахані. В області багато риболовецьких колгоспів, судноремонтно-техніч. станцій, бл. 20 рибозаводів. Найбільші в СРСР підприємства по будівництву і ремонту риболовного флоту та рибоконсервно — холодильний комбінат; є ряд підприємств лісопильної промисловості (ліс надходить з Ками і верхньої Волги), 10 з-дів комишитових плит, цегельні і гіпсовий заводи. В с. г. значне місце належить зерновим (пшениця, жито, кукурудза, ячмінь, просо) — 65,3 % посівної площі, під овочево-баштанними —16,6 %, кормовими — 15,5 %. Посівна площа — 196,1 тис. га (1958). В області 13 радгоспів і 177 колгоспів (1958). Тваринництво переважно м'ясного напряму. Великої рогатої худоби (на 1 січня 1959 в тис. голів) — 254,9 (в тому числі корів 88,8), овець і кіз — 1327,3, свиней — 62,4, коней — 32,4, верблюдів — 5,6.

Найважливіше значення в області має водний транспорт (річковий і морський). Волга в межах А. о. протікає на протязі 380 км. За роки Рад. влади водний транспорт реконструйовано, споруджено Волго-Каспійський морський канал, пристані, порти тощо Заг. довжина залізниць — 542 км (на 1 січня 1958).

[ред.] Освіта

В Астраханській області З інститути: технічний, рибної промисловості і господарства, медичний, педагогічний, 15 серед. спец. учбових закладів (Астрахань).

[ред.] Література


Земля Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Ця стаття/параграф не містить Картки або така картка є неадресованою.
Ви можете доповнити її/його такою і заповнити її. (І вилучити даний шаблон). Шукайте відповідні шаблони тут у розділі карток
Іншими мовами
Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2006 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu