Географія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Фізична карта світу

Географія (рос. география, англ. geography, нім. Geographie f) - наука, що вивчає географічну оболонку Землі (епігеосферу), її просторову природну і соціально-економічну різноманітність, а також зв'язки між природним середовищем і діяльністю людини. В сучасному розумінні поняття географія заміщено поняттям географічні науки.

Географія – це ціла система наук про географічну оболонку Землі, її структуру та динаміку, взаємодію і розповсюдження в просторі її окремих компонентів. В сучасній географії виділяють прородничо-географічну та суспільно-географічну науки, які тісно пов'язані між собою спільними завданнями всебічного дослідження природно-територіальних та виробничо-територіальних комплексів. Основна мета географічних досліджень – наукове обґрунтування шляхів раціональної територіальної організації суспільства і природовикористання, створення основ стратегії екологічно безпечного розвитку суспільства.

Відповідно до об'єктів вивчення виділяють фізичну, економічну, соціальну, політичну, історичну Г.

Фізико-географічні науки вивчають закономірності будови та розвитку географічної оболонки та її окремих складових частин. До цих наук належать землезнавство, ландшафтознавство, палеогеографія, регіональна фізична географія та галузеві фізико-географічні дисципліни – геоморфологія, кліматологія, гідрологія, гляціологія, океанологія, геокріологія, географія ґрунтів, ботанічна географія, зоогеографія та ін. До економіко-географічних належать науки, що вивчають географічне розміщення виробництва, умови та особливості його розвитку в різних країнах та районах, зокрема географія населення, промисловості, сільського господарства, транспорту, невиробничої сфери та ін. Соціальну географію часто розглядають у комплексі з економічною Г.

Система географічних наук включає також картографію, країнознавство, а також ряд прикладних дисциплін – військову Г., медичну Г., рекреаційну Г.

[ред.] Дослідження з географії в Україні

Дослідження з географії в Україні проводять установи НАН, зокрема відділення географії Інституту геофізики НАН України, профільні кафедри вузів.

Географічна наука в НАН України на початку її формування на академічному рівні була представлена фізико-географом і геоморфологом П.А. Тутковським (академік з 1918 р.), економіко-географом К.Г. Воблим (академік з 1919 р.), метеорологом і кліматологом Б.І. Срезневським (академік з 1920 р.).

Важливу роль у розвитку географії відіграло вчення про біосферу і ноосферу академіка В.І. Вернадського - першого президента АН України. В наступні роки географічну науку в АН України розвивали відомий географ і мандрівник П.К. Козлов (академік з 1927 р.), географ С.Л. Рудницький (академік з 1929 р.), гідролог Є.В. Оппоков (академік з 1929 р.), полярник О.Ю. Шмідт (академік з 1934 р.), фізико-географ і ґрунтознавець Г.М. Висоцький (академік з 1939 р.), економіко-географ Я.Г. Фейгін (чл.-кор. з 1939 р.). У перші повоєнні роки в Академії проводилися дослідження з географії ґрунтів (П.С. Погребняк, академік з 1948 р.), геоморфології (В.Г. Бондарчук, академік з 1951 р.) та ін.