Баруздін Сергій Олексійович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сергі́й Олексі́йович Бару́здін (22 липня 1926, Москва — 22 липня 1991) — російський письменник.
Зміст |
[ред.] Біографічні дані
1958 закінчив Літературний інститут імені Горького (Москва).
Головний редактор журналу «Дружба народів» (1965—1991). Письменник Юрій Калещук так охарактеризував Сергія Баруздіна: «Він писав вірші (на мій погляд, жахливі), воєнну прозу (аніяку), дитячі книги (дуже милі, але не більше). Його справжнє покликання та пристрасть, що поглинала все, полягали в іншому — він був головний редактор, а це — найрідкісніше ремесло».
[ред.] Творчість
Серед книг: роман «Повторення пройденого» (1964), «Повісті про жінок» (1967), збірка «Люди і книги. Літературні нотатки» (1978).
Автор книг для дітей «Раві і Шаші» (1956), «Казка про трамвай» (1968), «Крок за кроком» (1959), «Велика Світлана» (1960) та ін.
У книзі «Само по собі» очима червоноармійця Олексія Горскова показав Кам’янець-Подільський передвоєнний та в перші дні війни з німцями. Прототипом Горскова був народний художник СРСР Олексій Михайлович Грицай.
[ред.] Українські переклади
Українською мовою твори Баруздіна перекладали Іван Нехода, Надія Орлова, Валерія Іваненко та ін. Окремими виданнями побачили світ:
- Хто побудував цей дім. — К., 1953.
- Раві і Шаші. — К., 1957.
- Тася. — Львів, 1970.
- Нова адреса Ніни Стрешнєвої. — К., 1973.
- Оповідання про тварин. — К., 1977.
- Вірити й пам'ятати. — К., 1986.
[ред.] Література
- Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 133.
- Мацуев Н. Русские советские писатели: Материалы для биографического словаря. 1917—1967. — М., 1981. — С. 28.
- Писатели Москвы: Биобиблиографический справочник. — М., 1987. — С. 37—38.
- Ковнер О. Тих днів слава не зів’яне: Далеке — близьке // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1988. — 4 червня. — С. 2—3.
- Баруздин С. Само собой: Повести. — М.: Советский писатель, 1980. — 352 с.
- Калещук Юрий. От руки
