Бож

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бож, Боз, Бус (р. н. невід. — п. бл. 375) — вождь племінного союзу антів кінця 4 ст. Легендарний монарх дуже давніх часів: в "Слові о Полку Ігоревім" згадуються готські пісні "про час Бусів ".

Єдиний раз згадується в “Історії готів” Йордана. Історик оповідає, що король остготів Вінітар “послав військо в межі антів і, коли вступив туди, у першій битві був переможений, але надалі діяв рішучіше й розіп’яв короля їхнього Божа з синами його і 70 старійшинами для залякування”. Описана війна відбувалася в пониззі Дніпра. За деякими даними, Б. був страчений на Росі біля с. Синяви (тепер Рокитнянський район Київської обл.). Судячи з того, що дуже численне остготське військо зазнало поразки від антського, а також з наявності 70 старійшин (без сумніву, вождів племен), Йордан мав на увазі величезний і могутній союз антських племен.

Російський академік О.Шахматов (кін.19 – поч. 20 ст.) вважав за можливе ототожнювати ім’я Божа (в деяких списках рукопису Йордана – Боза) з “Бусом”, про якого мовиться у “Слові о полку Ігоревім”. Можливо, історична пам’ять народу в часи створення “Слова” (12 ст.) сягала 4 ст. і ім’я Б. було відоме авторові "Слова о полку Ігоревім", який згадує "время Бусово".

Російський історик М.Тихомиров виводить від імені Божа назву племінного союзу східних слов’ян – бужан. Деякі вчені вважають, що ім’я “Бож” пов’язане зі слов’янським словом “вождь”. З того, що Йордан назвав Божа королем, зовсім не випливає, що в антів тоді існувала держава. Він був хіба що верховним вождем союзу антських племен.

М.Грушевський називав Божа не королем, а главою “великого антського племені чи, швидше,- кількох племен, а поряд із ним виступає велика кількість старійшин, вірогідно, начальників чи старійшин родів антських”.

Встановлено, що Бус — король антів Бооз, якого перемогли готи у IV столітті.