Болоховська земля
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
БÓЛОХОВСЬКА ЗЕМЛЯ – давньоруська історична область. Була розташована у верхів’ях Південного Бугу (горішнє Побожжя) і басейну річок Горині, Случа, Тетерева. Межувала з Галицько-Волинським і Київським князівствами. Населення Болоховської землі слов’янського походження. Назву дістала від м. Болохова (вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1150 р.). Болоховські князі вели боротьбу проти спроб Галицько-Волинського князівства приєднати Болоховську землю.
Під час монголо-татарської навали Болоховська земля визнала зверхність монголо-татар, коли руські князі розтікалися куди видко, болоховські князі, чи їх ґороди пішли на зустріч татарському війську: піддалися добровільно татарам і за те були ними помилувані. Болоховські князі не обмежились спокійним господарюванням на своїх землях, а опираючися на татарську протекцію по тім з іще більшим завзятям виступали против Данила та його Галицько-Волинської держави. В 1241 році болоховські князі ще перед поворотом татар з Угорщини взяли участь у невдалому походї Ростислава Михайловича на Бакоту. У зв’язку з цим Данило Романович Галицький в 1241 і 1254-1255 рр. понищив Болохівські волості. Захопивши сім болоховських ґородів: Деревич, Губин, Кобудь (Кобуд), Кудин, Городець, Бузький (Бозький, Божський) і Дядьків, Данило полонив і попалив землю Болоховську та приєднав їх до Галицько-Волинського князівства. В 1257 р. Болоховська земля востаннє згадується в літописах.
ДЖЕРЕЛА:
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
- Рад. енциклопедія історії України.- К., 1969.- т.1.
- Літописні звістки про Болоховців XIII в. - Іпат. c. 511, 516, 526-7.
