Бона Деа
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
БО́НА ДЕ́А (лат. Bona Dea — добра богиня) — римська богиня родючості й достатку.
Інколи під цим іменням розуміли Фавну, Кібелу або Прозерпіну.
Греки називали її Гінекеєю, тобто богинею жінок.
Корнелій Лабій ототожнював Б. д. з Землею або Майєю.
Беотійці називали що богиню Семелою, інші племена — Медсі.
Щороку в Римі на честь Б. д. влаштовували два свята. 1 травня римлянки святкували день богині у її храмі на Авентинському пагорбі, а на початку грудня урочистість відбувалася в будинку консула (претора) з участю весталок.
Чоловікам суворо заборонялося брати участь у вшануванні Б. д.
В епоху імперії урочистості на честь Б. д. перетворилися на розбещені оргії.
