Весталки
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ВЕСТА́ЛКИ (лат. Vestales) — жриці богині Вести в Римі; в. обирались дівчатка віком від 6 до 10 років, що були без фізичних вад, належали до найаристократичніших родин і мали живих батьків. Великий понтифік призначав в. жеребкуванням; обрані переставали належати батькам і були під покровительством верховного понтифіка. В. давали обітницю цнотливості, якої мусили дотримуватися 30 років, тобто протягом усього часу перебування на службі Вести. По 30 роках поверталися до своїх родин і могли виходити заміж. В. носили довгі білі туніки й пов’язки на головах; при жертвоприношеннях закривали обличчя. Їхнім обов’язком було пильнування священного вогню і підтримування порядку в храмі. Керувала ними старша в., яка одержувала накази від верховного жерця. Коли в храмі гас священний вогонь, в., яка виконувала службу, били; за порушення обітниці цнотливості живцем закопували в землю. В, користувалися великою пошаною, на вулиці перед ними йшов ліктор. Вони вільно розпоряджалися своєю власністю, в суді давали свідчення без присяги; того, хто їх ображав, чекала смерть. На іграх весталки сиділи на почесних місцях, могли врятувати засуджених до страти.
