Бориспіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Герб	Розташування

Основні дані
Дата заснування:	1015 (перша згадка)
Площа:	37,01 км²
Населення:	55 000 (2004)
Щільність населення:	осіб/км²
Висота:	124 м над рівнем моря
Поштові індекси:	08300, 08303
Тел. код:	04494
Географічні координати:	50° 21' пн. шир. 30° 57' сх. довг.
Поділ міста:	районів
Адреса міської влади	вул. Київський шлях, 72
Веб-сторінка:	Сайт міста Бориспіль
E-Mail:
Політика
Мiський голова:	Федорчук Анатолій Солов'йович

Аеропорт "Бориспіль"

Бориспіль - місто обласного підпорядкування, розташоване за 35 км на південний схід від Києва. Районний центр з 1923 року, з 1956 року - місто районного підпорядкування Київської області.

Залізнична станція на лінії Київ-Харків і автостанція на магістралі цього ж напрямку.

Тут міститься міжнародним аеропорт "Бориспіль"

[ред.] Історія

Бориспіль - одне з найдавніших поселень Київщини, відоме за літописними матеріалами як Летч, Льто, Олто. Перша літописна згадка про нього відноситься до поч. XI ст. коли в братовбивчій війні (1015-1019) між синами київського князя Володимира на річці Альті загинув князь Борис, який з 1072 року канонізований як один з перших святих Київської Русі. З іменем Бориса і пов'язана сучасна назва міста. Далі Летч неодноразово згадується в літописах до 1154 р. як укріплене городище, яке стояло на підвищенні між двома рукавами р. Альти. Місцевість була заболочена і лісиста. Летч за часів Київської Русі був не тільки укріпленим пунктом на межі Київського та Переяславського князівства, але й місцем зміни коней та місцем відпочинку для різних посольств, гінців, княжих дружин, князів.

Під час монголо-татарської навали поселення на території сучасного Бориспільського району та сам Летч були зруйновані. А з XIII ст. ці землі переходять під владу Великого князівства Литовського.

Пізніше ця територія належала королівському толмачу Солтану Албеєвичу. В 1508 році він продав ці землі Київському Пустинно-Микільському монастирю. Монахи володіли землею до кінця XVI ст. Ймовірніше всього, що в цей час Бориспіль і отримав свою сучасну назву. На монастирських землях в цей період почали селитися втікачі з Правобережжя.

Після 1569 року всі українські землі, які раніше належали литовцям, відійшли до польської корони. За рішенням польського сейму від 1590 року містечко Бориспіль отримав у володіння Войтех Чановицький, який в документах 1590 року згадується як гетьман запорізьких козаків. В цих документах Бориспіль вперше згадується як містечко.

У 1596 році Бориспіль, який на той час був уже значним поселениям, Сигізмунд III зробив королівською маєтністю. Того ж року було утворено Бориспільське староство. В часи польського панування місту було надано Магдебурзьке право.

В кінці XVI - на початку XVII ст. Україну охоплює ряд козацько-селянських повстань. За придушення повстання під проводом Наливайка (1594-1596) сейм пожалував Бориспільське староство магнату Жолкевському спочатку у ленне володіння, а з 1623 року воно стає власністю родини Жолкевських (залишається ним до 1648 року). Тоді у Борисполі було 77 господарств і близько 370 чоловік.

Наприкінці XVII ст. Бориспіль став досить великим містечком з двома брамами - Переяславською та Київською, кількома вулицями. Тут жили переважно міщани, які займались ремеслами та промислами. У XVIII столітті Бориспіль перетворився на значний економічний центр. Цьому сприяло те, ще тут проходив шлях Київ-Полтава.

Універсалом від 14 січня 1752 року гетьман Кирило Розумовський передав Бориспіль з навколишніми землями у вічне володіння своїй сестрі та її чоловіку, бунчуковому товаришу Ю.Дарагану.

У 1802 році Бориспіль став волосним центром Переяславського повіту Полтавської губернії. У місті діяли три парафіяльні школи, а в 1842 році відкрито початкове народне училище для державних селян.

У 1920 році в Борисполі було встановлено радянську владу. Почали створюватися сільськогосподарські артілі. Того ж року Бориспіль увійшов до складу Київської губернії, а в 1923 році став центром району.

3 1929 року починається колективізація. Це була справжня трагедія для українського селянства. Як і всюди по Україні, в Бориспільському районі вона супроводжувалася масовим розкуркуленням, знищенням найпрацьовитішого і тому найзаможнішого прошарку селянства. Люди в колгоспи йшли неохоче, чинили опір колективізації. Прокотилася хвиля "бабських бунтів". На придушення такого бунту в Борисполі було викликано кінну міліцію з Києва. Але незважаючи на опір населення, колективізація продовжувалася. 3 дрібних артілей утворюються 4 колгоспи: ім. Шевченка, ім. Кірова, "Серп і молот", "Перемога".

[ред.] Голодомор

Смертність сільського населення Бориспільського району (без м. Борисполя) з 1 січня 1933 р. до 1 січня 1934 року склала 5739 чоловік. Серед померлих за цей період було 266 дітей віком до одного року. Це за звітами. Фактично ж втрати були значно більшими.

Жертвами репресій стали багато жителів району та міста Борисполя. Серед них: Тарабан - нач. райземвідділу, Степанов - голова райвиконкому, Пінчук - бандурист, молодий письменник Жигалко та багато інших.

[ред.] Друга світова війна

23 вересня 1941 року Бориспіль окупували німецькі війська. На території аеродрому до жовтня 1942 року функціонував табір для військовополонених. У лютому 1943 році в придніпровських лісах біля Сошникова розпочав свою діяльність партизанський загін ім. Щорса. Визволення Бориспільського району почалося у вересні 1943 року, в цей час тут діяли дві армії (38-а - під командуванням Н.Е.Чибісова, 40-а - під командуванням К.С.Москаленка). Бориспіль звільняла 136-а дивізія під командуванням I.Пузікова. В ніч на 23 вересня бійці дивізії увірвались у місто, захопили аеродром, багато зброї, чимало полонених. За два роки окупації фашисти вбили і закатували в районі 497 громадян. Понад 5 тисяч вивезли до Німеччини. В боях за визволення Батьківщини загинуло понад 8 тис. мешканців району, в тому числі понад три тисячі бориспільців. Більше 5 тисяч воїнів лежать в братських могилах нашого району.

[ред.] Повоєнні роки

В 1965 році прийняв перших пасажирів новий Бориспільський аеропорт, який став одним з найбільших у світі міжнародних аеропортів.

На поч. 1970-х років Бориспіль почав інтенсивно розбудовуватися: виросло селище будівників газопроводу, з'явилися нові житлові квартали, де живуть переважно працівники аеропорту.

Як свідчать дані, на початку 1980-х років на території міста та району працювали 36 промислових та сільськогосподарських підприємств, 27 будівельних та транспортних підприємств, 20 середніх та 8 восьмирічних шкіл, 50 медичних установ, 34 будинки культури та клуби, 47 бібліотек, спортивна та музична школи, районний будинок побуту, будинок культури.

Бориспільський район кінця 1960-х - поч. 1990-х років: всього по місту і району - 136 великих і малих підприємств і організацій, 15 радгоспів, 4 радгоспи-птахофабрики.

В районі діє Бориспільський історичний музей, кінотеатр, районна бібліотека, 7 сільських будинків культури, 20 сільських клубів, багато відомчих клубів та бібліотек.

[ред.] Ресурси інтернет

	Київська область

Райони	Баришівський • Білоцерківський • Богуславський • Бориспільський • Бородянський • Броварський • Васильківський • Вишгородський • Володарський • Згурівський • Іванківський • Кагарлицький • Києво-Святошинський • Макарівський • Миронівський • Обухівський • Переяслав-Хмельницький • Поліський • Рокитнянський • Сквирський • Ставищенський • Таращанський • Тетіївський • Фастівський • Яготинський
Міста обласного значення	Березань • Біла Церква • Бориспіль • Бровари • Буча • Васильків • Ірпінь • Переяслав-Хмельницький • Прип'ять • Ржищів • Славутич • Фастів