Миронівський район
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Миронівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна: | Україна | ||||
| Область/АРК: | |||||
| Населення: | |||||
| Площа: | км² | ||||
| Густота населення : | осіб/км² | ||||
| Телефонний код: | 380- | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | |||||
| Районна влада | |||||
Районний центр: Миронівка
Миронівський район розташований у південно-східній частині Київської області на Придніпровській височині лісостепу. Територія району складає 90,4 кв.км. Населення складає 41,5 тис.чоловік.
Центр району - місто Миронівка, залізничний вузол Південно-Західної залізниці. В місті розташовано 8 промислових підприємств, на яких випускають запасні частини до вантажних автомобілів, автобусів, продукти харчування, будівельні вироби. 7 підприємств є переробниками сільськогосподарської продукції: завод по виготовленню круп і комбікормів, крупозавод, завод по виготовленню сухого знежиреного молока, хлібоприймальне підприємство, ВАТ “Кристал-М” (виготовлення цукру), спільне підприємство “Київ-Атлантик”.
На початку 90-х років розвивається приватний бізнес. За цей час в районі зареєстровано 74 підприємств недержавного сектора: приватних підприємств 85 , товариств з обмеженою відповідальністю 109 , акціонерних товариств 28, кооперативів 50, спільних підприємств 5, осіб, які працюють як приватні підприємці 950 осіб.
Основними сферами діяльності даних підприємств є торгово-посередницька діяльність, будівельно-ремонтні роботи, виробництво промислової продукції. Набуває розвитку галузь громадського харчування та сфера побутового обслуговування, як колективної так і приватної форми власності. Серед продукції, що експортується є: сухе знежирене молоко, крупи, цукор, соєва олія та соєвий шрот а також вироби легкої промисловості.
В районі функціонує: 24 ЗОШ, в яких навчається 5162 учні, 18 дошкільних навчальних закладів, в яких виховується 816 дітей, а також 2 навчально-виховні об'єднання (школа-сад), де налічується 38 дітей, 1 дитячо-спортивна школа, музична школа, будинок дитячої творчості, Миронівська філія Черкаського інституту управління, Маслівський державний аграрний технікум, Миронівський міжшкільний навчальний-виробничий комбінат, на базі якого учні ЗОШ отримують допрофесійну підготовку за професіями: секретар друкарка, водій категорії “В” та “С”.
Зміст |
[ред.] Історія
1648 рік – Під час національно-визвольної війни на території Миронівщини разом із своїм військом перебував Богдан Хмельницький
1845 рік – Т.Г.Шевченко відвідав наш район коли навчався в Петербурзькій Академії мистецтв. Під час цієї подорожі багато писав віршів, малював портрети селян та крайовиди України. Жив у селі Потоки Миронівського району у панському маєтку та відвідав села Расаву та Карапиші.
1898-1902 рр- в селі Потоки вчителював відомий Український письменник Степан Васильченко ( Панасенко).
1858 рік – заснування цукрового заводу в період падіння кріпосного права та інтенсивного розвитку цукроваріння в Україні. Завод належав удільному відомству і орендувався “Товариством Романівських цукрових заводів “.
1811 рік – побудовано залізничний роз'їзд біля хутора Мирона Зеленого, чим була започаткована нинішня залізнична станція “Миронівка”.
[ред.] Персоналії
Ремесло Василь Миколайович – (1907 – 1983 рр.) – двічі Герой Соціалістичної Праці, заслужений діяч науки України, Академік АН СРСР і ВАСГН, Лауреат Ленінської і Державних премій СРСР і УРСР, перший директор Миронівського науково-дослідного насінництва і селекції пшениці.
Бузницький Олександр Григорович – (1911-1974 рр) – Герой Соціалістичної Праці, нагороджений 5 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапору, очолював колгосп імені Жданова ( нині СТОВ імені Бузницького).
Батура Василь Іванович – (1912-1991 рр.) – Герой Соціалістичної Праці, Заслужений працівник сільського господарства – працював прокурором Миронівського району, пізніше головою колгоспу імені Бузницького.
Денисенко Григорій Іванович – (1919-1999 рр) – доктор наук, професор, член кореспондент АН УРСР, Заслужений діяч науки і техніки України, Герой Соціалістичної Праці, уроженець нашого району - з 1971 року по 1987 рік ректор Київського політехнічного інституту.
Даниленко Анатолій Степанович, 1953 року народження, академік Української Академії наук національного прогресу, доктор економічних наук, нагороджений орденами “Знак Пошани”, Святого Нестора - літописця, ”За заслуги” ІІІ ступеня, а також Золотою та двома Срібними медалями ВДНГ СРСР (1986-1988 рр).
[ред.] Населені пункти
- Владиславка
- Вікторівка
- Грушів
- Ємчиха
- Зеленьки
- Карапиші
- Кип'ячка
- Козин
- Коритище
- Македони
- Малий Букрин
- Маслівка
- Миронівка
- Олександрівка
- Польове
- Потік
- Пустовіти
- Пії
- Росава
- Тулинці
- Фролівка
- Ходорів
- Центральне
- Шандра
- Юхни
- Яхни
[ред.] Дивись також
 |
|||
|---|---|---|---|
| Райони | Баришівський • Білоцерківський • Богуславський • Бориспільський • Бородянський • Броварський • Васильківський • Вишгородський • Володарський • Згурівський • Іванківський • Кагарлицький • Києво-Святошинський • Макарівський • Миронівський • Обухівський • Переяслав-Хмельницький • Поліський • Рокитнянський • Сквирський • Ставищенський • Таращанський • Тетіївський • Фастівський • Яготинський | ||
| Міста обласного значення | Березань • Біла Церква • Бориспіль • Бровари • Буча • Васильків • Ірпінь • Переяслав-Хмельницький • Прип'ять • Ржищів • Славутич • Фастів | ||
