Білоградський Тимофій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Тимофій Білоградський (бл.1710-бл.1782)

- видатний український лютніст й кобзар-бандурист, творчість якого посіла гідне місце в європейській музичній культурі XVIII сторіччя .

Про дитинство та юнацтво Білоградського нічого не відомо. Він надодився можливо біля Черкас, і вірогідно навчався на кобзі в Глухівський музичній акдемії. Чудовий голос і неабияку обдарованість майбутній музика виявив дуже рано. Вже десь після 1725 року його запросили до петербурзької придворної співочої капели. 1733 року з дозволу імператриці Анни Білоградського відправили до Дрездена в свиті посла ґрафа Кайзерлінка - вдосконалювати майстерність гри на лютні під керівництвом Сільвіуса Леопольда Вайса (найвидатнішого композитора-лютніста 18го сторіччя). Вчителями його були також італійці - співачка Ф. Хассе (Бордоні) та сопраніст Аннібалі. Т.Білоградський пройшов тут справжню вокальну оперну школу (це згодом відзначив академік Якоб фон Штелін).

1739 року Т.Білоградський повернувся до Петербурга, був придворним музикантом, але недовго-наприкінці 1741 року знову виїхав до Німеччини, де уславився як виконавець-віртуоз і співак, мешкав в місті Кеніґсберґ, де його учнями були видатний філософ Й.Ґ.Хаманн і композитор-лютніст Райхардт. В кінці життя він мешкав в Петербурзі. Так званий "Московський манускрипт С.Л.Вайса" (який зберігається в музеї ім.Глинки) вірогідно належав Білоградському.

Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.