Біоліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Біоліт
200px
Загальні відомості
Генезис
Мінеральний склад	(перелік основних мінералів, що утворюють породу)
Кислотність
Ідентифікація
Колір
Структура (петрографія)
Текстура (петрографія)
Форма залягання
Окремість
Різновиди	* горючі * негорючі
Питома вага	(в г/куб.см) г/см³
Практичне значення

Біолі́т (грец. βιος — життя, грец. λιθος — камінь; рос. биолит, англ. biogenic rock, biolithе, нім. Вiolith) — гірська порода, що складається з різних органічних залишків.

Біоліти поділяють на

горючі (каустобіоліти) — буре та кам'яне вугілля, торф та ін.
негорючі — крейда, вапняк, діатоміт тощо.

Біолі́ти - гірські породи і мінерали, що утворилися з решток організмів, напр. вапняки (молюскові, форамініферові, коралові тощо), крем'янисті породи (діатоміти, спонголіти, радіолярити), викопне вугілля, торф, а також, на думку ряду дослідників, нафта і фосфорити. Вміст скелетних та ін. решток організмів в Б. становить 50—100% їхньої маси. Рад. геолог Я. В. Самойлов відносив до Б. також целестин, опоки, деякі осадочні залізні та мідні руди тощо, однак навіть при можливій участі організмів в утворенні цих порід і мінералів основна їхня маса (понад 50%) — неорганогенного походження, а тому сучас. геологи не вважають їх за біоліти. Б. і взагалі роль організмів в утворенні гірських порід і мінералів вивчає біогеохімія.