Варяги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Варяги — (від старо-північн.-герм. — Varingr, нім. — Waräger, грецьк. — Barrangoi, стар.-слав. — Вар`яже, Вар`язі) — у широкому тлумаченні цього терміну — нормани, мандрівники, воїни-пірати та купці з північної Європи — Скандинавії; германо-мовні племена що населяли західне узберіжжя Балтійського моря до утворення держав Данія, Швеція та Норвегія. Етнонім «варяги» вживався у Східній Європі та Візантії, в Західній Європі ці ж племена одержали назву «вікінги».

У більш вузькому тлумаченні (що походить з візантійських джерел) варяги — це норманські воїни, що наймалися служити охоронцями до двору візантійських імператорів.

Зміст

1 Етимологія
2 Джерела
3 Рід занять
4 Роль варягів у створенні Київської Русі
5 Література
6 Див. також

[ред.] Етимологія

Назва «Варяги» (також давньосканд. — Vaeringjar) означає «Пов'язане Словом та Клятвою товариство озброєних вояків». Також варяги — давньоруська назва жителів Скандинавії в давньоруських джерелах. Синонім — «Нормани» (від старогерм. «Nordgermanne» — Північні германці) та «Вікінги».

[ред.] Джерела

Згадка про В. у візантійських джерелах — у хрониці другої половини 11-го століття (1057 р.) «Synopsis Historion» візантійського придворного історика Іоанна Скілітця (лат. - Ioannes Skylitzes; грец. - Ιωάννης Σκυλίτζης) .

Уперше у староруських джерелах згадуються у вміщеній в "Повісті минулих літ" легенді про «закликання варягів». «Повість» називає варягами представників різних північногерманських народів, а Балтійське море — «варязьким».

[ред.] Рід занять

На своєму початку «мандрівники-мореплавателі» варяги були типічні на той час пірати-розбійники. Потім, «осівши на землю», покоривши місцеві племена чи примусивши їх платити данину, тобто накопичевши деякий рівень прибутку і богатства, вони ставали торгівцями-купцями. Варяги у європейській історіографії також відомі як найманці-охоронці при дворі візантійських імператорів. Варяги виконували, окрім того, функції княжих послів, брали участь в адміністрації, інші осідали в містах і займалися переважно торгівлею. На Сході Європи дружини варягів і варязькі купці в своїх подорожах на південь до богатої метрополії Візантії користувалися Дніпровим шляхом (Варязький шлях, шлях «З варяг у греки»). По ріці Волга вони плавали до Персії, де теж вели активну торгівлю.

[ред.] Роль варягів у створенні Київської Русі

Згідно Норманської теорії походження східнослов'янської державності, саме присутність варягів на землях східних слов'ян у першу чергу сприяла переходу протодержавних слов'янських утворень на рівень державності. Таким чином вважається, що варяги або безпосередньо створили у східних слов'ян готові державні утворення, або відігравали активну роль у її створенні.

Їхні опоненти, навпаки, вважають утворення східнослов'янської держави виключно результатом еволюції місцевих суспільних відносин, а вплив варягів на державотворчі процеси розглядається як незначний або взагалі ніякий.

Наразі обидві теорії продовжують активно конкурувати.